Колекція народної ікони Східного Поділля Вінницького обласного краєзнавчого музею у фондах музею формувалася з перших років його заснування, проте у 1987 р. значна частина колекції була передана художньому музею. З того часу колекція поповнювалася завдяки етнографічним експедиціям, а також дарунками колекціонерів — Л. Дідура та В. Козюка.

У колекції музею представлені ікони із зображенням святих, яких шанують в усьому православному світі, зокрема в Україні, та тих, які вважалися покровителями визначених місць та помічниками у певних справах. Традиційно ікони писали на дошці, але на Поділлі були поширені також багаточасні ікони на полотні.

Народна ікона Поділля чарує своєю щирістю у створенні образу і наївністю малярської манери. Ікона, написана народними майстрами для своїх земляків, була наближена до мирських турбот простих людей, органічно вписувалася в інтер’єр подільської хати, наповнену тканими килимками, вишитими рушниками, настінними розписами, мальованою керамікою. На Поділлі народну ікону часто можна було зустріти і в храмі як продовження архітектурного рішення дерев’яної козацької церкви, де вона ставала барвистим акомпанементом церковної служби. Подільські народні ікони ясніють локальними кольорами, процвітають пишнотою рослинних орнаментів, що єднають її з іншими видами народної творчості. В ній ми бачимо народні уявлення про красу та духовні чесноти людини, втілені в образах Христа, Богородиці, святих.

Ікона могла бути оберегом і святинею для окремої родини, місцевої громади чи нації. Сюжетне коло подільського іконопису включало зображення Христа та Богородиці, подій з їхнього земного життя, релігійну алегорію, а також визначений пантеон святих. Шанування небесних заступників відображало землеробський життєвий уклад та набувало акцентів, пов’язаних з історією регіону. Серед найбільш поширених сюжетів — Святі діви Варвара та Параскева, Свята Марія Магдалена у сцені каяття, Святі воїни Архангел Михаїл, Юрій Змієборець, Дмитро Солунський та Іван Воїн. Першість за кількістю зображень утримує Святий Миколай у щедро орнаментованому священицькому вбранні.

Зустрічається сюжет «Усікновення Глави Івана Хрестителя» — ця ікона вважалася чудотворною у Лядівському скельному монастирі, що на Вінниччині. Про вплив мистецтва бароко свідчить поява в народній іконі сюжетів «Коронування Богородиці», «Новозавітної Трійці», «Христа з виноградною лозою» та інших. Серед перлин колекції — тричасна ікона “Покров Богородиці” з Святими Миколою та Марією Магдаленою та ікона-картина “Недріманне око” із зворушливим ліричним віршем.

Протягом довгої історії Вінниччини тут відбувалися різні події, перетиналися шляхи різних народів, пам’ять про які лишалася у її багатогранній культурі. Про невпинний зв’язок мистецьких традицій свідчать ікони Східного Поділля, переважна більшість яких відноситься до ХІХ ст. В ній поєднуються канони давнього ортодоксального образу, сюжети та деякі прийоми західноєвропейського мистецтва, засади українського козацького бароко, естетика народної творчості.

Виставка «Подільська народна ікона у збірці Вінницького обласного краєзнавчого музею» була представлена у рамках виставкового проекту Національного заповідника «Софія Київська» «Скарби музеїв України на святій землі Софії Київської» у залах «Хлібні» у грудні 2010 – березні 2011 рр., тепер ця виставка стане подарунком для відвідувачів музею у період Різдвяних свят. Виставка працюватиме до 30 січня.