Ці події ілюструють агітаційний плакат "Що таке продподаток?" (1921) та реконструйована торговельна лавка періоду НЕПу, на поличках якої знаходяться типові речі того часу: праски, хустки, чоботи, самовари, коси, тканини, тощо.

В економічному житті країни на зміну НЕПу наприкінці 20-х років радянський уряд на чолі з комуністичною партією запровадив індустріалізацію в промисловості та колективізацію на селі. Фотографії селян Вінницької округи, які передають власних коней та інвентар у спільну колгоспну власність, розпочинають документальну розповідь про нову жахливу сторінку в історії українського селянства.

Лише у січні-березні 1930 р. на Поділлі було розкуркулено 4442 селянських господарства. У залі представлено фото селян, які залишились без даху над головою, особисті речі (сорочка, горщик) родини Гилюків з с. Дружелюбівка Калинівського району, що була розкуркулена і репресована. Поділля, з його переважаючим сільським населенням, яке чинило спротив колективізації, знову стало вибухонебезпечним регіоном. Тільки у 1929 р. тут було зафіксовано 35 селянських повстань. У березні 1930 р. з 17 районів Тульчинської округи 15 було охоплено повстаннями, а у 50 селах на деякий час була ліквідована радянська влада.

Розповідь про наш край продовжують документи про індустріалізацію на Вінниччині, коли було реконструйовано Вінницький суперфосфатний завод, 26 цукрових заводів, що давали до 20% загальносоюзного виробництва цукру. На фотографіях показано будівництво Вінницького м'ясокомбінату, що вступив у дію 1931 р. Внаслідок індустріалізації значно зросла механізація сільського господарства.

Увагу відвідувачів музею привертає експонат — трактор Харківського тракторного заводу (ХТЗ) № 4024, на якому з 1932 р. працював механізатор Вахнівської МТС Кирило Шайдаюк. У 1941 р. перед мобілізацією на фронт він розібрав трактор і сховав у лісі. Повернувшись 1946 р. додому, відшукав машину, відремонтував і працював на ній до 1962 р.

Експозиція відтворює і трагічні сторінки нашої історії 30-х років XX ст.: голодомор та великий терор. Серед матеріалів, присвячених висвітленню голодомору, увагу глядачів привертають документи Сосонської сільської ради, в актових книгах якої вказано на причину смерті людей в 1932-1933 рр. — "від голоду". Представлені також "поминальники", в які записувались імена тих, хто помер від голоду. За підрахунками вітчизняних вчених жертвами голоду на Поділлі стали від 800 тис. до 1,5 млн осіб.

В окремій вітрині розміщено фотографії, документи та особисті речі репресованих подолян різних національностей. Окремі номери газети "Вінницькі вісті" розповідають про хід розкопок 1943 р. на місцях масових поховань у Вінниці кінця 30-х рр. Усього в цей період у Вінницькій області органами НКВС було репресовано понад 40 тис. наших земляків.

Окремі експозиційні комплекси висвітлюють сторінки ідеологічного і культурного життя подолян. Тут представлено речі, що вдалося врятувати музею під час антирелігійних кампаній цього періоду: Євангеліє (1872), вервиця, єпітрахіль, ікона "Таємна вечеря" (XVIII ст.).

Політика "українізації" в науковому і культурному житті сприяла піднесенню краєзнавчого руху в країні. Окремий комплекс матеріалів присвячено українському вченому, історику-краєзнавцю Валентину Отамановському, який у 1920-х роках очолював "Кабінет виучування Поділля", що проводив величезну роботу по дослідженню краю. Низка експонатів розповідає про розвиток освіти, театру.

Зал №12: 3D-тур

Що пропонує музей

  • Зали експозиції +

    Експозиція музею складається з 16 залів Детальніше
  • Стаціонарні виставки +

    Музей має три виставкові зали Детальніше
  • Пересувні виставки +

    Створено 11 пересувних виставок з історії краю від найдавніших часів до сьогодення Детальніше
  • Віртуальний тур +

    Пропонуємо пройтись залами музею за допомогою 3D-туру Детальніше
  • Колекції музею +

    Славиться музей своїми унікальними колекціями Детальніше
  • 1