Природно-заповідні території Вінниччини

Автор: Мельник Т. І.

Проблема збереження навколишнього природного середовища є однією з найважливіших для нашої держави - України. Потужне антропогенне і техногенне навантаження, екологічно необґрунтована господарська діяльність призвели до деградації грунтового покриву, зменшення видового складу лісів, луків, степів і водно-болотних комплексів, втрати біологічного та ландшафтного різноманіття.

Проблема збереження природи, раціонального використання природних ресурсів стає все більш актуальною і для Вінниччини.

Однією з ефективних форм охорони навколишнього природного середовища є заповідна справа, яка передбачає створення особливого режиму охорони певних територій та окремих природних об'єктів, що мають велику наукову цінність для збереження біологічного та ландшафтного розмаїття. Найважливішим стало збереження видів флори і фауни, що стали рідкісними та зникаючими на теренах області, занесені до Червоної книги України та рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України.

Вперше на Вінниччині природоохоронна робота розпочалася у 1925 році - постановою губкому взято під охорону цінну рідкісну декоративну рослину береку. У 1960 році Постановою Ради Міністрів УРСР взято під охорону шість найцінніших парків в області: Немирівський, Антопільський, Чернятинський - (ХУІІІ ст.), Верхівський, Ободівський, Немерчанський - (ХІХ ст.). У 1964 році рішенням облвиконкому взято під охорону ще 100 об'єктів природи. У 1967 році заповідну справу очолив Державний комітет по охороні природи1.

Особливо інтенсивно формувався природно-заповідний фонд області у 80-х, 90-х роках ХХ ст. В цей час були заповідані більшість геологічних, гідрологічних, ботанічних об'єктів Вінниччини.

Сьогодні на Вінниччині державний контроль в галузі охорони природи здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області. Воно проводить дослідження по виявленню цінних в науковому плані геологічних, гідрологічних, ландшафтних територій, забезпечує збереження в природному стані типових природних або унікальних природних комплексів та окремих природних об'єктів, опікується охороною зникаючих видів флори і фауни, створює умови для належної екологічної освіти, інформування та виховання населення з питань, що стосуються охорони навколишнього природного середовища.

Основним законодавчим документом, що регламентує проектування та створення нових територій природно-заповідного фонду та забезпечення охоронних заходів на існуючих територіях та об'єктах є Закон України "Про природно-заповідний фонд України".

У Вінницькій області під охороною знаходиться 338 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), які займають площу 23841,3 га. Це становить 0,89 % від загальної площі області. За останні 20 років, як показує таблиця 1, простежується збільшення площі заповідних територій в області2.

Таблиця 1
РікКількість об'єктівПлоща% до площі області
197813547140,17
198632089070,35
19893209193,20,4
199331118600,20,7
199632518820,790,7
199732219769,670,746
200033920624,690,78
200333623763,540,89
200533823841,30,89

Проте, існуюча мережа природно-заповідного фонду області не забезпечує в достатній мірі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Для того, щоб не допустити порушення природної рівноваги та деградації екосистем, зберегти видовий склад рослинного і тваринного світу, унікальні природні ландшафти необхідно щоб площа природно-заповідних об'єктів становила не менше 5 % від загальної площі області. В середньому по Україні ця цифра становить близько 2 %. Вінниччина ж по відсотковому співвідношенню площі об'єктів ПЗФ до загальної площі області займає одне із останніх місць в Україні3.

Нині в області відсутні вищі категорії об'єктів ПЗФ: природні та біосферні заповідники, національні природні парки та регіональні ландшафтні парки.

Об'єктами найвищої категорії природно-заповідного фонду на Вінниччині є заказники, пам'ятки природи та парки пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Серед них:

  • 21 заказник загальнодержавного значення площею 13550.7 га., з яких 14 ботанічних (7956 га), 4 ландшафтних (1208 га), 1 лісові (295 га), 2 загально-зоологічні (4091,7 га);
  • 10 пам'яток природи загальнодержавного значення площею 322 га, з яких 4 геологічні (97,5 га), 2 комплексні (143 га), 2 ботанічні (12,5 га), 2 загально-зоологічні (69 га);
  • 11 парків пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 393,57 га.

Всього на території області знаходиться 42 об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 14266,27 га.

296 об'єктів ПЗФ площею 9575,03 га відносяться до об'єктів місцевого значення. Це 69 заказників місцевого значення (8147,25 га), 172 пам'ятки природи місцевого значення (323,38 га), 25 парків пам'яток садово-паркового мистецтва (369,2 га), 30 заповідних урочища (735,2 га)4.

Сьогодні надзвичайно серйозною проблемою на Вінниччині є збереження цінних, часто унікальних природних ділянок лісу. Важке економічне становище частини населення області призводить до неконтрольованих рубок по всій території області, в тому числі і ботанічних об'єктах ПЗФ. В основному вирубаються цінні дубові насадження. Знищені вікові дуби в ботанічному заказнику загальнодержавного значення урочище "Устянська дача" (Бершадське лісництво), де в підліску зростають бруслина карликова - реліктовий вид, занесений до Червоної книги України, ряд лікарських рослин, цінна рослина осока парвська інші. Це згодом призведе до повної зміни видового складу рослинних угрупувань даної території.

Внаслідок випасу худоби у природоохоронних об'єктах, збору лікарських рослин, рослин-первоцвітів скорочуються ареали окремих видів рослин, зменшується їх чисельність.

Уже сьогодні до Червоної книги Вінницької області віднесено 105 видів рослин, з них 92 є рідкісними і зникаючими. Фауна області нараховує 137 видів, занесених до Червоної книги області. До Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України занесено 12 видів ссавців, 9 видів птахів, 4 види риб5.

Втрата хоч би одного виду несе за собою непередбачувані наслідки і збереження цих зникаючих рослин і тварин є одним із основних і найгостріших природоохоронних заходів.

Нині на Вінниччині працює "Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 рр". ЇЇ завданням є комплексне вирішення питань збереження ландшафтного та біологічного розмаїття.

Планується створення регіональних ландшафтних парків на території Немирівського, Тиврівського, Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького, Чернівецького, Ямпільського районів та ряду заказників і пам'яток природи місцевого значення в Барському, Гайсинському, Іллінецькому, Погребищенському і Тульчинському районах6.

З 1988 року українськими науковцями проводиться робота по створенню в південній частині Вінницької області Чечельницького національного природного парку. Тут збереглося декілька унікальних лісових масивів, розташованих неподалік один від одного з дубово-грабовими лісами з домішкою дубово-ясеневих та цінним флористичним ядром присередземноморських, балканських та середньоєвропейських монтанних видів рослин: береки лікарської, арума Бессера, осоки парської, шоломниці високої, купини широколистої та інші. Є покриття із скополії карніолійської, цибулі ведмежої, плющу, численні популяції реліктового виду - бруслини карликової. Виявлене значне поширення коручки пурпурової та широколистої, гніздівки звичайної, цибулі ведмежої, лілії лісової. Такого типу ліси збереглися лише на теренах Вінниччини7.

З цією метою уже створені: у Бершадському районі - ботанічний заказник загальнодержавного значення урочище "Устянська дача" (1982 р.); у Чечельницькому районі - ботанічний заказник загальнодержавного значення "Бритавський" (1990 р.), заказники місцевого значення "Вербська дача" (1981 р.), "Червоногреблянський" (1990 р.), ботанічні пам'ятки природи загальнодержавного значення "Терещуків яр" та "Ромашково" (1989 р.); у Тростянецькому районі - ботанічний заказник загальнодержавного значення "Гайдамацька балка" (1989 р.)8.

Створення нових об'єктів природно-заповідного фонду забезпечить збереження, відтворення і ефективне використання природних комплексів та окремих об'єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, освітню, естетичну та оздоровчу цінність

Джерела та література

  1. Тези доповідей сьомої вінницької обласної краєзнавчої конференції.- В., 1989.
  2. Реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області.- В., 2005.- С. 5.
  3. Матеріали Державного управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області.
  4. Реєстр природно-заповідного...- С. 6.
  5. Матеріали Державного...
  6. Там само.
  7. Чопик В.І. Рідкісні рослини України.-К., 1970.- С. 52-53.
  8. Реєстр територій і об'єктів природно-заповідного фонду вінницької області.- В., 1986.

Додаткова інформація

  • Назва статті: Природно-заповідні території Вінниччини
  • Автор статті: Мельник Т. І.
  • Рік публікації: 2008