Зброя та військове спорядження

"Як здавна звичай той на Україні був, так і тепер то мати хочем, аби коні, панцири, сагайдаки, луки, рушниці, рогатини та іншу зброю, що вони для служби господарської та земської мають, за вину […] брані не були". Так писав 1567 року господар України, Литви і Польщі Жигимонт ІІ Август, відповідаючи на скаргу брацлавських зем’ян, що староста бере «за вини» у них та їх людей навіть коні та зброю, потрібні для виконання військових повинностей. Монарх тямив – якщо його піддані залишаться без зброї, то він незабаром лишиться без підданих і без держави.

Впродовж тисячоліть зброя вирішувала хід історії, саме у ній втілювались передові технології, вміння та знання людства. За останній час важливість зброї для захисту свого життя та країни вже не піддається сумніву.