Зміст статті

Свою роботу музей розпочав 15 червня 1990 року. У 2003 році закладу присвоєно звання «народний». За період роботи його відвідали понад 65000 осіб, проведено більше 7000 екскурсій і 2000 масових заходів, організовано сотні виставок. У 2015 році заклад увійшов до складу Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Значне місце в музейній експозиції відведене Батозькій битві, яка представлена картою-схемою, портретами очільників козацького війська, речовими знахідками з місця події, друкованими виданнями тощо. Битва під Батогом 1–2 червня 1652 року біля теперішнього села Четвертинівка є однією із визначних історичних подій, коли союзна армія Війська Запорозького і Кримського Ханства завдали нищівної поразки війську Речі Посполитої.

Фондова збірка «Музею Батозької битви» нараховує понад 600 предметів основного та науково-допоміжного фонду. Відвідувачі можуть познайомитися з предметами побуту, декоративно-ужиткового мистецтва, знаряддями праці, хатнім начинням, традиційним одягом місцевих жителів. У експозиції представлено світлини, зброю часів Першої та Другої світових воєн, фронтові листи, нагороди. Інтерес становить палеонтологічна збірка: фрагменти скам’янілих дерев та скелетів викопних тварин.

Наразі значні зусилля зосередженні на підготовці до створення нової експозиції музею, що включатиме комплекс пам’яток с. Четвертинівка, які, разом із музеєм, стануть основними об’єктами огляду.

img01.jpg
Експозиція «Музею Батозької битви»
img02.jpg
img03.jpg
img04.jpg
img05.jpg
img06.jpg
З дизайн-проєкту нової експозиції
previous arrow
next arrow

Сторінки історії: битва під Батогом 1–2 червня 1652 року

На початку 1652 року ситуація в Україні була вкрай складна. Невдала загалом для України воєнна кампанія 1651 року (поразка у Берестецькій битві) призвела до несприятливого Білоцерківського договору. Досягнені у попередні роки здобутки у боротьбі за незалежність України опинилися під загрозою, Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину і відновити на її землях управління королівської адміністрації.

Зручну нагоду для цього польське військове командування побачило навесні 1652 року, коли до Молдови вирушив загін Тимоша Хмельницького, сина гетьмана, щоб одружитися з Розандою – донькою молдовського господаря Василе Лупу.

Коронний гетьман Марцин Каліновський вирішив перешкодити цьому. Крім того, польські джерела свідчать, що гетьман був вдівцем і теж претендував на руку Розанди. З 20 тисячами вояків (12 тисяч кавалеристів, 8 тисяч жовнірів) та тисячами обозних і слуг він готувався перестріти гетьманича на шляху до Молдови на правому боці Південного Бугу, близько с. Четвертинівка, і став під горою Батіг великим табором, досить недбало укріпивши його валами й шанцями.

У суботу 1 червня 1652 року козаки та їхні тодішні союзники кримські татари з’явилися на берегах Бугу і захопили частину коней зі слугами, які їх випасали. У польському таборі зчинилася велика тривога. Кавалерійський бій тривав до ночі.

Наступного дня прибув гетьман Хмельницький з головними силами: Чигиринським, Черкаським, Корсунським і Переяславським полками. Він побачив, що у позицій ворогів є слабкі місця, і вирішив атакувати табір зусібіч.

Коли козаки змусили польську кінноту відступити, Каліновський наказав німецьким піхотинцям-найманцям, які засіли в редутах, стріляти по втікачах. Але й редути протримались тільки до заходу сонця. Розгром завершили козаки Івана Богуна.

За два дні військо Хмельницького вщент розбило польську армію. У бою загинули і Марцин Каліновський, і його син Самуель, і багато родовитої шляхти. Тисячі потрапили у полон і теж наклали головою. Це була блискуче здійснена операція на оточення і цілковите знищення ворога. В ній яскраво проявилась бойова майстерність козацького війська і стратегічний талант Богдана Хмельницького. Сучасники порівнювали перемогу під Батогом з розгромом римлян, здійсненим карфагенським військом на чолі з полководцем Ганнібалом під Каннами у 216 р. до н. е.

Перемога під Батогом мала велике значення для розвитку української державності. Скасовувався невигідний для України Білоцерківський договір, на території Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств створилися сприятливі умови для народного повстання, в ході якого було ліквідовано польське панування і відновлено функціонування органів влади Української козацької держави.


Поле Батозької битви та історичні місця с. Четвертинівка

У 2007 році Вінницькою обласною Радою з метою популяризації нових туристичних маршрутів по Східному Поділлю проведено конкурс «Сім чудес Вінниччини» і відзначено найяскравіші об’єкти Вінниччини, створені природою, працею і натхненням людини. Ще 21 унікальну пам’ятку відзначили у номінації «Перлини Поділля», до якої ввійшла Батозька битва 1652 року та історичні місця с. Четвертинівки.

Історичні місця, пов’язані з битвою, пам’ятники, пам’ятні знаки на честь Батозької битви, розташовані на території села та його околицях, є цікавими об’єктами туристичного огляду та включені до екскурсійного маршруту.

  • Пам’ятний знак на честь 300-річчя Батозької битви. При в’їзді в село на честь 300-річчя Батозької битви у 1954 році був встановлений пам’ятний знак, автор – каменяр П. Осика.
  • Монумент козацької слави.У 1992 році в селі було відкрито монумент козацької слави на честь 350-річчя битви.
  • Поле Батозької битви. Існує кілька версій щодо географічного розташування поля. Питання до сьогодні залишається відкритим та потребує додаткового дослідження.
  • Гора Батіг. Горбиста місцевість на березі Південного Бугу.
  • Кам’яний брід. Місце переправи козацького війська через річку Південний Буг. За легендою, шлях до переправи показували вибиті на камені стріла та слід ноги.
  • Козацька діброва і криниця. Місце розташування частини козацького війська (кінноти Івана Богуна). За переказом, з козацької криниці пили воду козаки Богдана Хмельницького під час Батозької битви.
  • Річка Батіг. Притока Південного Бугу, в народі називається Батіжком. За історичними джерелами, битва відбулася в урочищі річки Батіг, біля гирла струмка. Саме тут німецька піхота чинила тривалий опір, за наказом Каліновського стріляла по втікачах і була розгромлена козаками.
  • Кривавий яр. Крутий спуск, який веде до пологих берегів Південного Бугу. В цьому яру козацькими військами була розгромлена велика частина польської шляхти, яка не змогла прорватися до лісу.

Окрім подій Батозької битви змістовним і цікавим доповненням для відвідувачів стане інформація про те, що на території села, у його північній частині, свого часу було відкрито поселення пізньої бронзи, на південному сході — скіфські кургани, на західних околицях – поселення черняхівської культури. А у 2009 році сесією обласної ради було прийняте рішення про створення ландшафтного заказника місцевого значення урочище «Берізки» (мальовничий ландшафт у прибережній смузі річки Південний Буг).

img08.jpg
Монумент козацької слави
img09.jpg
«Богданова криниця»
img10.jpg
Околиці Четвертинівки. Річка Південний Буг
previous arrow
next arrow

Фестиваль «Батозька битва»

Вінницький обласний краєзнавчий музей є активним учасником та організатором різноманітних заходів, фестивалів, що мають, в першу чергу, патріотичне спрямування. Зокрема, у 2017 році музей виступив співорганізатором Всеукраїнського фестивалю «Батозька битва» в с. Четвертинівка, на місці переможної Батозької битви 1652 року, яка стала героїчною сторінкою в історії українського народу, взірцем гордості, доблесті, слави і звитяги всього українського козацтва. Фестиваль було започатковано як щорічний.

Традиційно захід розпочинається із урочистої ходи центром села Четвертинівка під державними і козацькими прапорами до пам’ятника полеглим українським героям у Батозькій битві. Біля Меморіалу Козацької Слави відбувається урочистий мітинг, вшанування хвилиною мовчання.

Програма фестивалю завжди яскрава і насичена. Організовуються ярмарки етновиробів, виставки творів народних майстрів з козацької та державотворчої тематик Тростянеччини і Вінниччини, майстер-класи з ковальства та гончарства, «Літературна галявина», історичні лекції, виставки та туристичні екскурсії, лицарські бої, виступи кобзарів та бардів, народних колективів і окремих виконавців, зустрічі з учасниками бойових дій на сході України.

Особливо цікавими і видовищними є феєричні виступи кінного театру, осередків козацьких бойових мистецтв, козацькі змагання, які створюють серед учасників фестивалю настрій переможного духу та неперевершену атмосферу національного єднання.

Фестиваль покликаний берегти історичну пам'ять про доблесть і мужність українського козацтва, проявлені в Батозькій битві, плекати дух наших нових перемог, виховувати у молодого покоління українців любов до рідної нації, сміливість, гордість і прагнення зробити нашу державу величною.

img11.jpg
img12.jpg
img13.jpg
img14.jpg
img15.jpg
img16.jpg
previous arrow
next arrow

Для відвідувачів

МУЗЕЙ БАТОЗЬКОЇ БИТВИ

Адреса музею:
вул. Гагаріна, 41, с. Четвертинівка
Гайсинського району Вінницької області

Час роботи:
Чекаємо на Вас щоденно, крім неділі та понеділка
з 09:00 до 17:00

Телефон для довідок:
096-35-08-291

Електронна пошта: museumk@i.ua

Вартість вхідних квитків
для дітей та студентів — 5 грн
для дорослих — 10 грн

Екскурсійне обслуговування
для дітей та студентів — 20 грн
для дорослих — 50 грн