Народився Д. І. Власійчук 15 березня 1937 року на Буковині у с. Малятинці Кіцманського району Чернівецької області. Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва з фаху різьби по дереву і у 1963 році був направлений як художник-дизайнер на Хмільницьку меблеву фабрику. З того часу доля майстра тісно пов’язана з Поділлям. Після закінчення Вінницького педагогічного інституту, він працював у школі №1 м. Хмільника. Тоді захопився мистецтвом витинанки і став одним з провідних майстрів України у цьому своєрідному виді народного мистецтва. Якщо витинанки Дмитра Власійчука 90-х років багатоколірні, оповідні, мають широкий спектр виразних промовистих елементів, то витинанки початку ХХІ століття стають більш лаконічними у кольорі (один або два відтінки на білому тлі), а також більш орнаментальними. Це спостереження свідчить про те, що майстер весь час знаходиться у творчому пошуку, навіть тоді, коли його роботи отримали визнання та відомість, коли його витинанки займають місце в експозиціях та фондах багатьох музеїв та приватних колекцій в Україні та за кордоном.

Дмитро Іванович виховав цілу плеяду юних митців, яким прищепив тонкий художній смак, мистецькі вправність, яскравий творчий погляд на оточуючий світ. Шість років тому (у 2007 р.) у Вінницькому краєзнавчому музеї майстер напередодні свого 70-річного ювілею представив виставку, у якій серед його учнів брали участь Олеся Спіріна та Наталя Камбарова. Зараз учениці представили вже свої професійні роботи, які не обмежуються витинанкою, проте авторитет Вчителя для них до сих пір є беззаперечним і, незважаючи на розмаїття способів вислову, можна говорити про школу «хмільницької витинанки». Темою для творів майстра та його творчих нащадків є сюжети пов’язані з українськими традиціями та святами, української історії.

Олеся Майстренко (Спіріна) народилась 1990 р. у Хмільнику. Першу художню освіту здобула в школі естетичного виховання на відділі образотворчого мистецтва. Першими вчителями були Громова Інна Михайлівна і Власійчук Дмитро Іванович, саме він вперше познайомив дівчину з витинанкою і привив любов до цієї техніки. З 2007 р. по 2013 р. вона навчалась в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, де захистила диплом з відзнакою за фахом художник — кераміст (викладачі заслужений майстер народної творчості України Нагірняк Л. І., Черниченко-Лампека Н. І., професор, Лауреат Шевченківської премії Печорний П. П.). Олеся захоплюється гончарством, ліпленням та різними техніками розпису, продовжує займатись витинанкою, намагаючись впровадити її принципи в кераміку. Останнім часом займається порцеляною і реконструкцією старих зразків кераміки.

Наталя Камбарова на рік молодша, також є ученицею Дмитра Івановича, але, обравши мистецький фах, поступила до Кам’янець-Подільського Національного університету ім. І. Огієнка на відділення графіки. Яскравою відмінністю її студентських робіт є використання досвіду праці у техніці витинанки, що цінують і викладачі університету. Крім того, художниця захоплюється декоративним розписом і батиком.

Виставка «Барвиста мова витинанки» дає можливість простежити втілення традицій цього виду народної творчості у сучасній інтерпретації, а також знайомлять шанувальників мистецтва з новими яскравими іменами.

Виставка триватиме до 14 квітня.