Родина Меснянкіних відома у рідному Барі — вони постійні учасники міських свят і різноманітних заходів, роблять 5-7 персональних чи спільних виставок на рік, неодноразово відмічені грамотами та званням «Кращий митець року». Ще одне спільне захоплення — філателія, колекція удостоєна різних відзнак, включаючи орден. Особливість цієї виставки — це позитивна родинна атмосфера, коли шанується пам’ять предків, коли нащадкам передаються талант, знання, досвід, коли всі члени родини розуміють і підтримують одне одного.
Євген Йосипович (1940 р. н.) походить з родини інтелектуалів, що мали солідні бібліотеки, захоплювались музикою, Вікторія Василівна (1945 р. н.) також успадкувала колекцію давніх листівок та світлин, серед яких зображення прабабусі з салону Імператорських театрів. Мистецькі вподобання подружжя походять саме з дитячих вражень — Вікторію у свій час вразили взірці вишивки, які зберігались в родині як пам’ять двох попередніх поколінь. Натомість захоплення фотографією, яке почалось з 1954 р., Євген Йосипович пояснює тим, що під час окупації мати задля безпеки дітей знищила весь родинний фотоархів.
Не дивно, що Ірина, яку виховують дідусь і бабуся, успадкувала і сімейні мистецькі традиції. Крім того серед її захоплень — танці та гра на скрипці, комп’ютерний дизайн. В образотворчому мистецтві дівчинка робить перші кроки, але окрім суто учбових робіт є фантазійні твори з світу дівочих мрій, деякі з них відзначені наївними сюрреалістичними видіннями.
Серед виставкових програм Вінницького обласного краєзнавчого музею, які тривають вже не один рік, є й така, що знайомить вінничан та гостей нашого міста з діячами культури нашої багатої на таланти Вінниччини. Цього разу ми маємо можливість познайомитися з цілою мистецькою родиною, яка представляє подільське місто, славне своєю історією, визначними пам’ятками та прекрасними куточками природи.