Владислав Станіслав Реймонт (1867 р., c. Koбель-Велькі – 1925 р., м. Варшава) – польський письменник, лауреат Нобелівської премії 1924 р. Народився у багатодітній сім'ї сільського органіста. Дитячими захопленнями Реймонта були книги та природа. Світ, навіяний читанням книг, сповнений яскравих барв і невідомих почуттів, світ природи, що оточував родинну домівку Реймонта, – все це збагачувало душу підлітка неповторними враженнями, формувало його уяву та світогляд. На початку 90-их pp. ХІХ ст. побачили світ його перші оповідання. Реймонт звернувся до теми польського селянства, відтворюючи сільський побут і характери.

Страхітливі картини злиднів і голоду, дикість звичаїв, жорстокість у взаєминах між близькими родичами – раннім творам Реймонта властива похмура палітра, проте майстерність молодого прозаїка вразила багатьох шанувальників красного письменства. Рідкісна спостережливість, філігранність інтонацій, тяжіння до барвистості, живописної пластичності образів – усі ці риси визначають своєрідність таланту Реймонта, а його пейзажі уже в ранніх творах справляють значний вплив на читача.

Оповідання Реймонта того періоду увійшли до збірок «Зустріч» («Spotkanie», 1897), «Перед світанням» («Przedswitem», 1902), «Зі щоденника» (1903). З ними тематично пов'язана створена пізніше, але визнана найвидатнішою у селянському циклі Реймонта повість «Справедливо» («Sprawiedliwie», 1899).

У 1896 р. вийшов друком перший великий твір Реймонта – роман «Комедіантка» («Komedjantka»), а в 1897 р. його продовження – роман «Ферменти» («Fermenty»). У 1899 p. Реймонт видав двотомний роман «Обіцяна земля» («Ziemia obiecana»), присвячений Лодзі другої половини XIX ст. – «польському Манчестерові».

У письменника виникає задум створити епопею про землю, про польське селянство, про народ. Світову славу здобув роман «Селяни» («Chlopi», 1904–1909) – вершина творчості Реймонта, підсумок ідейних і естетичних шукань письменника. «Селяни» – найкращий у польській літературі твір про село –складається з чотирьох частин: «Осінь», «Зима» (1904), «Весна» (1906), «Літо» (1909). На широкому соціальному тлі у романі простежується історія родини куркуля Мацея Борини. «Селяни» — епічний шедевр. Будучи видатним майстром композиції, Реймонт розкрив свій талант у всьому його розмаїтті: основну сюжетну лінію супроводжують інші колізії, створюючи єдину, цілісну образну структуру, відтворюючи широку панораму сільського життя.

Реймонт — письменник рідкісного епічного таланту, широкого тонального діапазону. Його творчий метод поєднував традиції епічного реалізму з елементами натуралізму та лірико-імпресіоністськими і символістськими тенденціями польської прози на зламі століть.

У 1924 р. Шведська академія присудила Реймонту Нобелівську премію «за видатний національний епос-роман «Селяни», а 5 грудня 1925 р. письменника не стало.

Виставка, присвячена талановитому майстру слова, триватиме до кінця червня 2014 р.