1984 рік назавжди увійшов в історію української археологічної науки. Протягом жовтня-листопада неподалік с. Пороги на Ямпільщині експедиція Вінницького краєзнавчого музею під керівництвом Бориса Лобая зробила сенсаційне відкриття. Розкопуючи один з давніх, майже зрівняних з землею курганів, археологи виявили поховання сарматського можновладця. Померлий лежав у дубовому саркофазі, поруч знаходились римські амфори, численні золоті та срібні прикраси, дорога зброя, і, головне, – золота гривна, символ влади. Все це засвідчувало, що свій останній притулок тут знайшов не просто знатний сармат, а цар.

На виставці експонуються знахідки з царського поховання. Переважно, це речі, які підкреслюють високий статус свого власника: дорогоцінні прикраси та зброя. На багатьох предметах зображено знаки-тамги. Вони були своєрідними гербами сарматських вождів і дали можливість вченим привідкрити таємницю імені похованого у Порогах царя. Пошуки власника тамги привели дослідників в античне місто Ольвію, де в І ст. н. е. вона карбувалася на монетах поряд із зображенням сарматського царя Інесмея.

Поруч з чоловічим царським похованням було ще одне – жіноче. Зважаючи на багатство речей, що супроводжували небіжчицю, вона також була представницею вищих сходинок ієрархії сарматського суспільства, можливо, царицею.

Пізніше, протягом 80-х – початку 90-х років на Вінниччині були досліджені й інші заможні сарматські поховання. Знахідки, виявлені під час цих розкопок, дозволяють зазирнути в духовний світ давніх кочівників, втілений у обряді та опредмечений в поховальному супроводі сарматської знаті.

На особливу увагу заслуговують представлені на виставці ювелірні вироби. Вони відображають світогляд, естетичні вподобання, технологічні досягнення та коло торговельних зв’язків сарматських спільнот. Прикраси з жіночого поховання, відкритого в Гордіївці Тростянецького р-ну у 1986 року, є чудовими зразками звіриного стилю сармат. У них відображені головні кочівницькі символи: кінь та сонце. Прикраси з жіночого поховання, дослідженого поблизу с. Северинівка Ямпільського р-ну, ілюструють іншу характерну рису сарматського ювелірного мистецтва – поліхромію.

Виключний інтерес викликає комплекс сарматської жриці, відкритий поблизу с. Писарівка Ямпільського р-ну в 1992 році. Це поховання містило нетиповий набір предметів, використання яких носило культовий характер.

Сарматські коштовності, знайдені на теренах Вінниччини, неодноразово ставали об’єктом захоплення цінителів давнього мистецтва з інших країн. Вони побували на виставках в італійських містах Ріміні і Тренто, в м. Лінц (Австрія) та м. Ганновер (Німеччина). Сьогодні ознайомитись з колекцією мають нагоду і вінничани.

Виставка діятиме з 15 жовтня по 14 листопада щоденно з 11.00 до 16.00, крім понеділка.