На Маланки та Василя: традиції святкування на Поділлі

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Період роботи виставки: 2.12.2016 - 30.12.2016

В Академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею 2 грудня о 12 год. відбулося відкриття унікальної виставки «На Маланки та Василя: традиції святкування на Поділлі». Вперше вінничанам та гостям міста представлено неповторні архаїчні маланкові маски, костюми, карнавальні атрибути подолян. Виставка створена за сприяння Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» та територіальної громади с. Попова Гребля Чечельницького р-ну.

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Ніч перед Новим роком вважалась чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв, ритуалів, звичаїв та обрядів. Для пізнання генетичних джерел світогляду й міфології наших предків особливий інтерес становлять новорічні обходи з масками на Маланки-Василя, зокрема обряд «Маланки». Своєю назвою він зобов’язаний дню св. Меланії, яку за старим церковним календарем вшановують 13 січня. Якщо день св. Меланії завершує рік, то наступний за ним день св. Василія (Василя) його відкриває. Символізуючи новоліття, життєдайний зв’язок жіночого і чоловічого начал, ці образи персоніфікувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну пару.

Унікальним є традиційне свято «Маланки» у с. Червона Гребля (кол. Попова Гребля) Чечельницького району. Тут спостерігаємо стійке дотримання місцевим населенням прадідівських звичаїв підготовки і проведення обрядового комплексу «Маланка»:

Групування вуличних маланкових гуртів ряджених – створення своєрідної «циганської сім’ї», до якої входять батько («старий»), мати («стара») та синки. Окремо добирають «Маланку» – миловидного хлопця 13-14 років;

Завчасний розподіл ролей, їх розучування, підготовка унікальних архаїчних масок, костюмів тощо. Як же виглядає карнавальний «циган»? Суто циганського в ньому мало, більше дідівського, предковічного. Архетипові деталі цього образу – вивернутий вовною наверх кожух, хутряна маска з бородою, полотняна торба і, обов’язково, горб, набитий соломою. До реквізиту «циган» належить і «файда» – своєрідний батіг з товстою дерев’яною ручкою і міцним канчуком з «билом» на кінці. Специфічні карнавальні атрибути «старого» – коров’ячий ріг (сурмлячи в нього він скликає своїх дітей) і палиця з загнутим кінцем («ключка»). З нею ходить і «стара». Образ цього персонажу визначає широка яскрава спідниця й хустка, на поясі у неї висять лялька й діряве решето. Виконавець ролі «Маланки» не прикриває обличчя маскою, натомість наводить брови, густий рум’янець тощо. Кужіль з веретеном і конопляне прядиво – невід’ємна ознака карнавальної «Маланки»;

Проведення новорічної церемонії за участю маскованих «циган», що складається з двох основних частин: обходу села, під час якого співають традиційних новорічних пісень, віншують і виконують старожитні обрядово-ігрові дійства, та ритуальних змагань, на які збирається все село.

У Червоній Греблі до наших днів зберігся дещо відмінний порядок щедрування з більшим складом учасників, співають тут не тільки хлопці, але і одружені чоловіки. Активно діє не лише парубоцтво, а й уся чоловіча громада. На час свят між цими двома вуличними угрупуваннями виникає своєрідний стан війни. Протиборство має виразно ритуальний характер і точиться в межах певних ігрових правил (можливо, вони беруть свій початок від ігор-поєдинків ритуально визначених супротивників, які на святах зимового сонцестояння й зустрічі весни уособлювали боротьбу добрих і злих сил, зими з літом тощо).

Ритуал «Маланка» акумулював ідеологічні стереотипи різних епох – архаїчні уявлення, вірування, пережитки магічних церемоній з циклу календарної, шлюбної та ініціальної звичаєвості (посвячення підлітків у стан дорослості).

Звичаї та обряди є однією з найдавніших форм духовної культури народу. Вони, як неписані закони, народжуються разом із народом і передаються із покоління у покоління. Успадкований з діда-прадіда обряд «Маланка» був і залишається надзвичайно популярним у селі, жителі якого виявили здатність не тільки зберегти давні традиції, а й творчо їх переосмислити та надати нового звучання архаїчним і багато в чому реліктовим явищам.

Виставка працюватиме до 30 грудня 2016 р.

Співробітники Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» та жителі села запрошують всіх охочих скористатися нагодою і взяти участь у незабутньому щорічному районному етнографічному фестивалі «Весела Маланка» у с. Попова Гребля Чечельницького району.
Додаткова інформація: (097) 188-73-24, (098) 578-04-30
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. www.karmelukove.com

Огляд виставкової роботи
273Виставки і інші масові заходи
3Події 2025
17Події 2024
9Події 2023
14Події 2022
16Події 2021
19Події 2020
21Події 2019
24Події 2018
22Події 2017
36Події 2016
На Маланки та Василя
Я українець і цим пишаюсь
Візит керівників Вінниці
Космічні мальви Юлі Гушул
Яворівська іграшка-забавка
Саксонське дзеркало і Магдебурзьке право
68 виставка народного мистецтва
Осіння виставка фіалок
Віхи державотворення на Вінниччині
Голокост очима документів
Відкриття музею Миколи Леонтовича
Килими і гобелени Вінниччини
Виставка художника Михайла Мігріна
Українська вишита картина
Світ у клаптику
Свято музею
Автографи, автографи…
Музей – відкритий простір
Невидимий сад. Виставка естампу
Чорнобиль очима дітей
Автентичне мистецтво Вінниччини
Конкурс на кращу світлину
На писанці я знову пишу радість
Союз Чорнобиль України
Простір наявності
Літопис Свято-Троїцької церкви
Виставка авторської ляльки
Виставка Ященка «Просценіум – ІІ»
Весняна виставка фіалок
Козацької слави повік не здолати
Диво у дитячих долонях
Казковий світ Марії Примаченко
Проект пам’ятного знаку М.Шимку
Подільський Святвечір-2016
Андрей Шептицький: великий незнаний
Мережана душа Поділля
32Події 2015
42Події 2014
10Події 2013
5Події 2012
Події 2011
Події 2010
Події 2009