Дослідник займається вивченням історії та культури старообрядства не тільки в Україні, але й Росії, Білорусі та інших країнах світу. Зібрані в ході експедиційної роботи матеріали лягли в основу колекції С. В. Таранця, частина якої експонується на виставці, доповненій цінними експонатами із зібрання краєзнавчого музею. В експозиції представлені богослужбові та повчальні книги, образи, міднолита пластика (ікони, складні, хрести), одяг та побутові речі, які дають змогу познайомитися з унікальною культурою російських старообрядців, які за межами власної етнічної території намагалася зберегти свої традиції.
Виставка знайомить глядача з різними напрямами діяльності прихильників давнього православ’я, їхнім духовним світом, особливостями повсякдення, діяльністю громад на Поділлі. Як відомо, однією з основних заслуг старообрядців перед світовою культурою, був розвиток та збереження традиції рукописання книг, які набули свого особливого піднесення впродовж кількох століть. Ці книги використовувалися при богослужіннях та повсякденному читанні.
Особливу увагу привертає комплекс жіночого одягу, який презентує різні види сезонного вбрання. За зовнішнім виглядом старообрядки вирізнялися із загального сільського середовища, зберігаючи характерний покрій вбрання, колір та декорування. Одяг росіянок зберігав яскраві етнографічні особливості аж до середини ХХ ст.
Ще одним змістовим експозиційним блоком стала реконструкція інтер’єру старообрядської оселі, яка, незважаючи на музейну умовність, дає певне уявлення про середовище, що оточує людину й може розповісти про її спосіб життя, естетичні уявлення та традиційний уклад. Як в українській хаті, в оселі старообрядців помітне місце займав рушник, що часто слугував окрасою красного (святого) кута. Рушники були ткані та вишиті, оздоблені мереживом ручної роботи. Чільне місце в інтер’єрі посідав домашній іконостас – на виставці представлено роботу Кирила Вєтрова початку ХХ ст. Цей предмет призначався для помешкання заможних старовірів. Загальна кількість виставлених речових експонатів – близько 120. Цікавими є також фотографії автора про сучасне життя старообрядців, які у великій кількості представлені в експозиції музею.
У рамках виставки проведено круглий стіл за участю представників влади, священників, дослідників, інтелігенції краю та самих старообрядців. З вітальним словом виступили Владика Никодим (Ковальов), начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації Зелінська О. А., заступник голови Чечельницької райдержадміністрації Савчук В. В., заступник голови Чечельницької районної ради Крук Н. А. та ін. У заході взяли участь представник Митрополита Іонафана, член синодальної комісії по зв’язках з старообрядницькими общинами протоієрей Васілій, начальник управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Салецький І. О.
Серед доповідей, які прозвучать на круглому столі слід виділити виступи єпископа Никодима (Ковальова), про сучасний стан та перспективи розвитку старообрядських громад на Поділлі, настоятеля Георгіївської старообрядської громади з Хмельницького о. Костянтина Литвякова, про історію видання журналу «Вестник старообрядческого Подолья», настоятеля Успенської старообрядської громади с. Петраші Віньковецького району Хмельницької області о. Віктора Галкіна про організацію та проведення з’їздів старообрядської молоді Київської єпархії РПСЦ, уставщиці Нікольської поморської громади з смт Літин М. І. Розторгуєвої про деякі аспекти з історії поморської громади м. Літина Вінницької області, викладачки Брацлавського агроекономічного коледжу Г. Г. Матвєєвої, яка також розповість про історію Брацлавської старообрядської громади Вінницької області.
На круглому столі виступили також українські вчені, які давно займаються вивченням складних та дискусійних питань, пов’язаних з історією та культурою старообрядства з Вінниці, Одеси, Житомира, Хмельницького, Харкова. Окрасою проведення заходу став виступ Архієрейського хору Київської та всія України єпархії РПСЦ з програмою «Престольні свята старообрядських храмів Поділля», під орудою керівника колективу Івана Пішеніна.
Виставка працюватиме до 1 жовтня 2017 р.