Активне комплектування збірки розпочалося на початку ХХ ст., а вже на кінець 1920-х рр. сформувалась системна робота з вивчення колекцій народного мистецтва. На сьогодні колекція пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва музею нараховує понад 3 500 предметів.
Це кращі твори народних майстрів, цінні зразки професійного декоративного мистецтва і поширені свого часу речі вжитку, роботи сучасних митців, які дотримуються народних традицій, інтерпретуючи їх у власній творчості. На виставці представлено 146 творів, які дають уяву про загальні напрями формування колекції.
Основа етнографічної колекції музею – предмети, що були важливими елементами інтер’єру традиційного житла: вишиті та ткані рушники, скатертини, доріжки, залавники, верети, рядна. Особливої уваги заслуговують килими ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. з геометричним та рослинним орнаментом, в тому числі традиційного вазонного типу, зокрема килим виготовлений у техніці «кругляння» в артілі «Художня праця» (с. Городківка Крижопільського району).
У колекції широко представлена унікальна подільська вишивка з її характерними техніками – низзю, кафасором, гладдю, качалочкою, виколюванням («солов’їні вічка»). Вишивка є головним декоративним акцентом рушників, скатертин і сорочок – основи подільського народного одягу.
Традиційне вбрання українців Східного Поділля характеризується різнорідністю матеріалу (полотно, сукно, шкіра), розмаїттям фактури, крою, декорування, демонструє досконалість технік та орнаментики ткацтва і вишивки. З колекції верхнього одягу представлено весільний кожух, оздоблений тасьмою та аплікацією. Вражає колекція хусток кінця ХІХ ст. – середини ХХ ст. Яскрава частина збірки – прикраси: бісерні зґарди, намиста з коралів та білого мінералу.
До тих митців, що переосмислюють надбання традиції можна віднести О. Городинську, Т. Мороховець. Доробок майстринь включає писанки і витинанки – один з видів народного мистецтва, яким пишається Поділля. У колекції витинанок музею є взірці творчості тих майстрів, з яких починалося відродження витинанки у 1970-ті рр. – родини Салюків, М. Руденко, В. Васильєвої, Д. Власійчука. З колекції витинанок поч. ХХІ ст. представлено роботи Н. Гуляєвої.
Пластика у народному дусі представлені доробком майстрів різьблення, які зараз плідно працюють на цій ниві. В. Слободянюк, Ю. Дяченко та П. Пипа працюють у жанрі оповідного рельєфу, звертаючись до історичних сюжетів,
Подільська кераміка веде свою історію з часів Трипілля, мала продовження у діяльності численних гончарних центрів, кожен з яких мав свої особливості. Бубнівський керамічний осередок на сучасному етапі представляє розписний посуд та свищики патріарха подільського гончарства Ф. Міщенко, віртуозно розписані миски Т. Шпак.
В збірці музею представлені твори видатного майстра О. Луцишина, Л. Філінської, що присвятила своє натхнення керамічній писанці. Сюжетним різнобарв’ям і дотепністю образного рішення відзначено творчість В. Рижого і Н. Лавренюк.
Довгий час Вінницький краєзнавчий музей не мав робіт відомого майстра кераміки з Жорнища Іллінецького р-ну О. Ганжі, проте завдяки подарунку його синів Петра (художника і кераміста) і Степана (лауреата Шевченківської премії з килимарства) до збірки надійшла потужна колекція так званого «олюдненого» посуду.
Народна картина, або так званий примітив, має давню і надзвичайно цікаву історію. Серед імен подільських майстрів примітиву, твори яких зберігаються у музеї – класик української народної картини О. Леонова, І. Коваль, Л. Панкоша. Стилістика народного малярства поєднує групу митців з яскравою особистою манерою, що зробило їхні імена широко відомими в Україні - І. Горобчук, Ф. Панчук, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка В. Наконечний.
Сучасне народне мистецтво представлене іменами видатних майстрів, різними видами творчості, має широку географію у Вінницькій області, поповнюється молодими мистецькими силами, тож збірка музею з цього напряму колекціонування має значний потенціал поповнення.
Виставка працюватиме до 27 травня 2018 р.