Переважно це пам’ятки православних, католицьких, старообрядницьких та юдейських громад, що впродовж багатьох століть проживали на теренах сучасної Вінниччини. Формування збірки започатковано у 1920-х роках, в подальшому комплектування відбувалися завдяки експедиціям 1970-1990-х роках, подарунковим акціям – зокрема, художник і колекціонер В. Козюк передав велику колекцію старообрядницької металевої пластики, а також народного іконопису.

Православну духовну культуру подолян презентують ікони від доби українського бароко ХVІІ ст. до початку ХХ ст. Про розквіт українського барокового мистецтва свідчать ікони: «Христос Спаситель» ХVІІ ст.; «Різдво Богородиці. Введення до храму» к. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст., в художній мові якої відчутний вплив європейського мистецтва.

Своєю щирістю у створенні образу і наївністю малярської манери чарує народна ікона Поділля, втілюючи уявлення наших пращурів про красу та духовні чесноти людини. Традиційно її писали на дошці, були поширені також багаточасні ікони на полотні. Сюжетне коло подільського іконопису включає зображення Христа та Богородиці, події з їхнього земного життя, релігійну алегорію, а також визначений пантеон святих. Серед перлин колекції – тричасна ікона ХІХ ст. з шанованим у козацькому середовищі Покровом Богородиці та Святими Миколою й Марією Магдалиною. Алегоричний сюжет барокової доби у трактуванні народних малярів бачимо в іконі-картині «Недріманне око» ХVІІІ ст. із зворушливим ліричним віршем.

img1.jpg

img2.jpg

img3.jpg

img4.jpg

img5.jpg

img6.jpg

img7.jpg

img8.jpg

img9.jpg

Порівняно невелика збірка обрядових предметів католицької церкви містить срібні та позолочені чаші, потири, дискоси ХVІІІ-ХІХ ст. Зокрема, незвичайний скарб культових речей, знайдений на руїнах костьолу с. Великий Острожок Хмільницького району, серед яких є з клеймом фірми Фраже (Польща). Цікавість викликають напрестольний хрест на символічній горі Голгофі, та вишитий різнокольоровими нитками й бісером панно з сюжетом «Чаша Грааля» поч. ХХ ст.

Цінними є рукописні книги, що входять до колекції культових предметів старообрядницької громади, представники якої, рятуючись від переслідувань після реформи патріарха Никона в Росії, оселились на Поділлі у ІІ пол. ХVІІІ ст. Ікони старообрядців написані місцевими майстрами зі старих зразків з дотриманням канонів і традиційних матеріалів давньоруського іконопису. Вражає масштабна збірка металевих литих ікон та хрестів, виконаних у центрах старообрядництва Москви та Помор’я в кінці ХVІІІ-ХІХ ст. Деякі мають навершя та оздоблені емаллю. Центральне місце у цій колекції посідають композиції з образамами Богородиці, Святих, а також Двунадесяті свята та Деісис.

Сакральні пам’ятки єврейської громади належать до кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Над створенням колекції юдаїки багато працював у 1920-х рр. один із засновників музею Г. Брілінг. Надзвичайно цінною є срібна корона на Тору (Кетер-Тора) початку ХХ ст. Характерними для релігійного вжитку є оксамитовий чохол на Тору (Тора-мантл) ХІХ ст. та дві указки – яди (металева європейського виробництва ХVІІІ ст. і дерев’яна ХІХ ст. місцевого походження). Перлина збірки – ритуальні дерев’яні форми ХІХ ст. для виготовлення печива на юдейське весняне свято Пурим, створені майстрами Східного Поділля.

Колекція постійно поповнюється матеріалами сучасних релігійних громад Вінницької області завдяки закупам, благодійним акціям священства та колекціонерів. Виставка триватиме до 15 квітня 2018 р.