Державні закупівлі
Оголошення
Історія медицини починає свій шлях разом з появою людини, але певно говорити про рівень медичних знань можливо починаючи з ІІІ–ІІ тис. до н. е. Коло археологічних матеріалів, які можна чітко атрибутувати як медичні, вкрай обмежене. Тим не менш, окремі знахідки дозволяють сформувати уявлення про лікування у найдавніші часи. В експозиції виставки представлено ілюстрацію з черепом після трепанації та інструменти з кременю, що могли використовуватися в хірургії часів неоліту-енеоліту.
До «медичних» інструментів давнини ми відносимо різноманітні вотивні предмети (обереги від злих духів, статуетки, намисто, шумові браслети тощо), адже у свідомості давньої людини не існувало різниці між амулетами, ритуальними танцями, вірою в духів та лікувальними властивостями трав і хірургічних маніпуляцій.
На певному етапі розвитку людства сформувалася група людей, для яких лікування та магія стали професією та основним засобом до існування. В народній уяві такі особи були наділені особливими здібностями: знали, як краще вилікувати ту чи іншу хворобу, вміли знаходити лікувальні та отруйні рослини і виготовляти з них ліки, вміли входити у зв'язок з надприродними силами. В давнину їх називали віщунами-жерцями, цілителями, знахарями, чаклунами.
В експозиції представлені культові предмети з поховання сарматської жриці І ст. н. е., які використовувались для магічних дій і лікування. Матеріали виставки розповідають про знахарів, що були і першими лікарями, і фармацевтами та порадниками у використанні лікарських засобів, починаючи з часів Київській Русі і до ХХ ст. включно.
Експонуються факсимільні видання, що містять описи заморських і місцевих ліків (зіль) того часу, зокрема, «Ізборник Святослава» (1073), «Благопрохладний вертоград» (1534).
Окремі розділи присвячені лікарським рослинам рідного краю, предметам, що використовували народні цілителі для виготовлення та зберігання лікувальних засобів. Цікавою є колекція аптекарського посуду, інструментів та виробів сільських ковалів, що наділялися обереговими властивостями.
Тож вам випала виняткова нагода дізнатися, як лікувалися з найдавніших часів та оцінити переваги прогресу й досягнення сучасної медицини. Виставка експонуватиметься до 23 серпня. І не забувайте, що у вартість вхідного квитка включено відвідування всіх музейних виставок)
Цікаво про виставку
- Першою з відомих операцій є трепанація черепа. Сьогодні відомо близько 1,5 тис. неолітичних черепів з ознаками трепанації, що становить 5-10% від усіх знайдених
- Інформативним джерелом про медичні знання минулого можуть бути виявлені при розкопках поховань сліди травм і хвороб. У 2011 р. під час розкопок кургану біля с. Пороги Ямпільського району, в одному з поховань, що належало чоловіку 25-30 років було знайдено фрагменти вістря стріли. Вони знаходились біля куприка і на лівому крилі тазу. Поховання належало представнику ямної культури доби бронзи (3 тис. до н.е.). Рівень кальцинації вістря свідчить про те, що після отримання поранення чоловік не помер, а тривалий час жив з вістрям стріли в тілі. Тобто рана, скоріш за все, піддавалася певному лікуванню
- Цирульники на ярмарках не лише стригли та голили, а й рвали зуби та здійснювали кровопускання
- До середини ХІХ ст. ревматичні і головні болі, туберкульоз, шкірні захворювання лікували кровопусканням
- Функції хірургів-дантистів у дореволюційних селах найчастіше виконували сільські ковалі
- Євпраксія Мстиславівна (1108–1172) — перша жінка-лікар в історії Київської Русі-України, фармацевт. Авторка наукового трактату «Алімма» (Мазі) — пешої відомої на Русі медичної праці
- Про першу купіль. Слабих від народження дітей купали у відварі із суміші коренів живокосту, лопуха та петрових батогів. А щоб дитина довго жила, була красива і багата, купали її в любистку, м'яті, шавлії, півонії, рожі, вівсі та житній соломі