Великий майстер кобзарського мистецтва

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Період роботи виставки: 20.11.2020 - 13.12.2020

20 листопада 2020 р., о 12 год. в академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулося відкриття виставки «Великий майстер кобзарського мистецтва» – з нагоди 110-річчя від дня народження подільського кобзаря, бандуриста, соліста Державного українського народного хору під керуванням Григорія Верьовки – Володимира Перепелюка.

Володимир Перепелюк (1910–2010) все своє життя присвятив українській народній пісні.

Народився у с. Боришківці (нині Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.) на Поділлі. Під час Визвольних змагань втратив батька. Дитячі роки пройшли у наймах. У 16 літ навчився грамоти у лікнепі (ліквідація неписьменності за кілька місяців). Згодом закінчив однорічні бібліотечні курси, після яких потрапив до Вороновицького сільгосптехнікуму, де одночасно виступав у аматорському театрі. Саме з цього маленького подільського містечка розпочався його кобзарський подвижницький шлях. У Вороновиці брав уроки гри на кобзі в агронома-бандуриста Івана Романюка.

В 1939 р. Володимира Перепелюка запрошують на Всеукраїнський з’їзд народних співців – кобзарів та лірників. І саме йому випала велика честь відкривати урочистості з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка піснею «Думаю про волю», імпровізовану на основі віршів великого поета. Молодого кобзаря з красивим голосом замітили і запросили до новоствореного ансамблю при Київській філармонії. В 1944 р. створюється в Києві Державний український народний хор. Перепелюк стає солістом хору, створює свої твори: «Дума про визволення України», «Про Ковпака», пісні «Доріженька», «Про закінчення війни».

26 років він був солістом-бандуристом легендарного хору під керуванням Григорія Верьовки. Мандруючи по світу із колективом, Володимир Перепелюк ретельно фіксував як і що сприймалося слухачами. Як результат – його книга «Повість про народний хор», літопис про творчий шлях шанованого колективу Українського народного хору під орудою Григорія Вірьовки. У своїх нотатках зазначав, що великою повагою користувалися твори Тараса Шевченка «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи…» і особливо тепло і зворушливо сприймали українські народні пісні.

Володимир Перепелюк, маючи чудові акторські здібності, знімався у кінофільмах «Тарас Шевченко», «Зачарована Десна», «Сліпий музикант».

img04.jpg
img04.jpg
img01.jpg
img01.jpg
img02.jpg
img02.jpg
img03.jpg
img03.jpg
img05.jpg
img05.jpg
img06.jpg
img06.jpg
img07.jpg
img07.jpg
img08.jpg
img08.jpg
img09.jpg
img09.jpg
img10.jpg
img10.jpg
img11.jpg
img11.jpg
previous arrow
next arrow
Play Pause

У 1970-х рр. вийшов на пенсію, повернувся до Вороновиці, де працював у місцевому лісництві. Любов до природи надихнула його на створення унікальної колекції виробів з гілочок та корінчиків дерев «Геніальна художниця природа», яка нині зберігається у Вороновицькому музеї історії авіації та космонавтики.

На рідному Поділлі розвинувся і літературний талант кобзаря. І із-під його пера виходять: «Ой у лісі, лісі зеленому» (1969), «Повість про народний хор», (1970), «Ось вони які…» (1980), «Вийшов Кобзар з Поділля» (2010) р.

2001 року управління культури Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницький обласний центр народної творчості за підтримки Міністерства культури і мистецтв України та Національної спілки кобзарів України започаткували обласне свято кобзарського мистецтва імені Володимира Перепелюка «Струни вічності».

8 листопада 2000 року на честь вшанування 90-річчя Володимира Перепелюка на базі музею авіації ім. Можайського у приміщенні палацу Ґрохольських-Можайських у селі Вороновиця Вінницького району було відкрито кімнату-музей, присвячену народному музиканту.

На виставці представлені світлини, книги, епістолярна спадщина, музичні інструменти, особисті речі митця та його унікальні вироби з дерева.

Відкриття відбулося у вузькому колі шанувальників творчості подільського кобзаря та його родини: сина Тараса Володимировича з дружиною, директор ВОКМ Катерини Висоцької, керівника Центрального територіального відділу УІНП Богдана Галайка, директора Вороновицького музею історії авіації та космонавтики Віктора Дем’яненка, який опікується громадським музеєм кобзарського мистецтва у Вороновиці.

Виставка триватиме до 13 грудня 2020 р.