За Україну за її волю...Виставка, присвячена сторіччю Визвольних змагань (1917–1921)

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Період роботи виставки: 21.08.2020 - 04.10.2020

До Дня Незалежності України, 21 серпня 2020 р., у музеї відбулося відкриття виставки, присвяченої сторіччю Визвольних змагань (1917–1921) – спільного проекту Вінницьких обласних краєзнавчого та художнього музеїв.

Українська революція 1917–1921 рр. – період відродження державності, формування нації, ренесанс української культури та духовності. Одним із центрів визвольної боротьби стало Поділля. Тут впродовж 1917–1921 рр. неодноразово змінювалася влада, перебували урядові структури УНР, діяли регулярні війська та повстанці, гриміли криваві бої.

У ці чи не найдраматичніші роки вітчизняної історії земляки-подоляни помітно відзначились у бойових діях, державотворенні та національно-культурному відродженні.

На виставці представлені картини вінницьких художників творчого об’єднання «Серпень», які в далекому 2003 р. спільно з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм реалізували історико-мистецький проект «Українські січові стрільці». Проектом не було поставлено завдання широкого висвітлення подій часів визвольних змагань чи досягнення остаточної істини – у першу чергу автори звернулися до людських почуттів, емоційного відлуння минувшини.

Художників, надзвичайно різних за творчими спрямуваннями, однаково надихали пісні Січових стрільців, рядки з яких і стали назвами образотворчих робіт. Кожен з митців обрав сюжетно-настроєву інтонацію, яка найбільше відповідала складу власної особистості: Микола Бондар («Ой, видно село, широке село під горою...», 2002 р.) – героїчну; Михайло Бабій («А там у Львові музики грають...», 2002 р.) – життєстверджуючу; заслужений художник України Ігор Синепольський («Ой у лузі червона калина похилилася...», 2002 р.) – ліричну; Віктор Абрамов («Серед диких степів, серед буйних вітрів...», 2002 р.) – щемливо-метафорічну; Георгій Мельник у серії графічних творів – елегійну; Михайло Мігрін («Прощання», 2002 р.) – узагальнююче-філософічну. Змістовою домінантою стала знакова постать юного січовика з китицею калини у виразному пластичному виконанні заслуженого художника України, голови творчого об'єднання Володимира Смаровоза.

Михайло Бабій. «Яків Гандзюк». 2002 р. полотно, олія
Михайло Бабій. «Юхим Щириця». 2002 р. полотно, олія
Володимир Смаровоз. «Січовий стрілець». 2002 р. метал, лиття
Віктор Абрамов. «Серед диких степів, серед буйних вітрів...». 2003 р. полотно, олія
Ігор Синєпольський. «Ой у лузі червона калина похилилася». 2002 р. полотно, олія
Художні роботи з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею
Роботи Петра Холодного з колекції Вінницького обласного художнього музею
Петро Холодний. «Береги річки». 1919. картон, олія
Роботи Миколи Глущенка з колекції Вінницького обласного художнього музею
Микола Глущенко. «Дахи над містом». 1960-ті рр. картон, олія
Ф. Добровольський. «Богунці у Вінниці» («Початок червоного армагеддону»). 1938 р. олотно, олія
Ікони. Євангелісти Марко, Іван та Лука. Східне Поділля. 1919–1937 рр. дерево, олія
previous arrow
next arrow
PlayPause
Slider

Увазі відвідувачів також пропонуються героїчні портрети відомих земляків, учасників державотворення доби Національно-визвольних змагань Якова Гандзюка, Охріма Щириці, повстанських отаманів.

Родзинкою виставки є подільські етюди 1919–1920 рр. видатного українського митця Петра Холодного, твори корифея українського імпресіонізму Миколи Глущенка, люб’язно надані для експонування Вінницьким обласним художнім музеєм. Вперше експонуватиметься робота Ф. Добровольського «Богунці у Вінниці» («Початок червоного армагеддону»).

Відкриття виставки відбулося у широму колі митців, музейників, журналістів, уособленням патріотизму та волелюбства українців стали пісні січових стрільців та повстанців у виконання Натілії Пудайло та Ігоря Кірпічнікова.

О Україно, люба ненько

О, Україно! О люба ненько,
Тобі вірненько присягнем!

Серця кров і любов,
Все тобі віддати в боротьбі
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Яремні пута ми вже пірвали
І зруйнували царський трон.

З-під ярем і тюрем,
Де був гніт, ідем на вольний світ.
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

За Україну, з вогнем-завзяттям,
Рушаймо браття всі вперед

Слушний час кличе нас,
Ну ж бо враз сповнять святий наказ
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Вперед же браття, прапор наш має,
І сонце сяє нам в очах.

Дружній тиск, зброї блиск,
Кари гнів і з ним побідний спів...
За Україну, за її волю,
За честь і славу, за народ!

Текст патріотичного вірша «За Україну» написав письменник, перекладач, актор та один з засновників Української Центральної ради Микола Вороний. Того ж року його опубліковано в одному з перших номерів «Народної волі», а невдовзі — і в стрілецьких часописах (1922-го — з нотами). Музичну обробку згодом здійснив Ярослав Ярославенко. З часом оригінальний текст дещо видозмінився, й композиція стала також відома під назвою «О Україно, люба ненько».

Виставка триватиме до 4 жовтня 2020 р.