Прилучитися до Великого. Фотовиставка та експозиція з особистими речами Патріарха

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Період роботи виставки: 05.10.2021 - 17.10.2021 ВХІД ВІЛЬНИЙ

У рамках Тижня Патріарха Любомира Гузара, 5 жовтня, за участі представників обласної державної адміністрації, духовенства та громадськості, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрито фотовиставку та експозицію з особистими речами Патріарха.

В основі виставки – світлини з архівів родини Гузарів, візитів Патріарха до Вінниці, фото, доповнені висловами Любомира Гузара та приурочені різним важливим подіям українського народу. З-поміж представлених експонатів: Патріарший одяг, мітра, кардинальський перстень, паспорти, щоденник, наукові доробки, молитовники, ручний хрест та речі щоденного побуту Патріарха.

Зі словами на пошану Любомира Гузара виступили: єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян, начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Ігор Салецький, племінниця та похресниця Блаженнішого п. Марія Рипан, директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, отці Микола Семенишин та Григорій Рогацький.

Владика Йосиф особисто добре знав Блаженнішого Любомира Гузара, підтримував із ним близькі, навіть дружні стосунки, тож його розповідь була цікавою і пізнавальною. У своєму виступі він зазначив: "В останні роки свого життя, Блаженніший Любомир був фізично незрячим, проте вже тоді він на все дивився духовними очима. Він справді був Людиною. Він до всіх відносився однаково достойно, нікого не принижуючи чи вивищуючи. Був небагатослівним, однак мав чудове почуття гумору. Він старався послужити ближньому і багато зробив для своєї Церкви і українського народу. Я думаю, що пам’ятник, встановлений на площі біля храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, навчить бути Людиною кожного, хто в нього вдивлятиметься".

Духовними піснеспівами віншували присутніх учасники хору «Покрова».

img00.jpg
“Ніхто не змушений робити зла. Ми завжди можемо навіть у найгірших обставинах робити добро...”
img01.jpg
img02.jpg
img03.jpg
img04.jpg
img05.jpg
img06.jpg
img07.jpg
img08.jpg
img09.jpg
img10.jpg
img11.jpg
img12.jpg
img13.jpg
img14.jpg
img15.jpg
img16.jpg
img17.jpg
img18.jpg
previous arrow
next arrow
Play Pause

Сподіваємося, що ця виставка допоможе як вінничанам, так і гостям більше дізнатися про видатного українця патріарха Любомира, переосмислити його неоціненний внесок у розбудову Церкви та України й у повному сенсі «Прилучитися до Великого».

ЛЮБОМИР ГУЗАР (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви у 2001–2011 рр., після десятирічного служіння зрікся з уряду глави УГКЦ у віці 75 років. Свого часу був одним з кандидатів на папський престол. Також він кілька разів відвідував Вінницю з пастирськими візитами.

Одним з головних завдань Любомира Гузара на чолі церкви було її відродження та поширення на східні терени України. Саме за його керівництва сталася знакова подія для греко-католиків — Церква формально перестала бути галицькою чи західноукраїнською, а отримала визнання у якості загальноукраїнської й однієї з найвпливовіших у державі.

На початку його керівництва було ухвалено рішення про перенесення престолу до столиці й початку будівництва Патріаршого собору.

Гузар. Вибрані цитати

  • Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаю осіб, але мало серед них людей у повному значенні того слова. Зустрівшись з такою людиною, ви відходите від неї кращі.
  • Ніхто не змушений робити зла. Ми завжди можемо навіть у найгірших обставинах робити добро.
  • Справжня, остаточна перемога стане можливою, якщо ми всі в повному значенні цього слова будемо поводитись як належить людям. Всі інші перемоги є лише частковими або уявними і ніколи не приносять справжнього миру.
  • Любов – це бажати ближньому добра і бути готовим цю свою зичливість, свій позитивний намір окупити навіть якоюсь жертвою, так би мовити, якоюсь незручністю чи трудністю для себе.
  • Християнин – це не ангел, а людина, яка вірить і змагається.
  • Бути настоятелем – це не тільки почесть. Це колосальна відповідальність. Чому? Бо людина – навіть дуже освічена – потребує певного проводу.
  • Не можна забувати, що ми всі колись були молодими і про нас також старші казали, що ми нічого не варті, бо не такі, як вони. Якраз навпаки – молоді люди назагал є ідеалістами, бажають кращого. Тільки часто ми залишаємо їм такий світ, в якому нелегко жити.
  • Демократія – це пошана до гідності людей.
  • Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі слова про любов до України: це ні до чого не зобов'язує. А любити треба українців, жителів цієї країни – це є любов до України.
  • Патріотизм, який вчить ненавидіти будь-кого, не є християнською чеснотою. Треба любити своє, бути готовим навіть віддати за це своє життя, але не робити цього коштом іншої людини.
  • Людям, які не виховані в демократії, дуже подобаються короткі, швидкі і навіть насильні розв'язки.
  • У світі було б набагато менше зла, якби всі, хто має владу, розуміли, що в їхніх руках прекрасний спосіб служити іншим людям.
  • Не гроші є злом, а їх ужиток. Мало хто вміє бути багатим. Часто багатство людину не тільки спокушує, а й значною мірою руйнує.
  • На мою думку, не треба бути генієм, аби довести, що українці і росіяни – різні народи.
  • Справжній відпочинок дає людині можливість відновити сили, щоб вона могла добре працювати. Бо безперестанку працювати – означає нищити здоров'я, а нищити здоров'я – гріх.
  • Свобода – це можливість робити добро.
  • Люди відвикають мислити – це є фундаментальною проблемою. Проблема завжди в людині, а не в Інтернеті.