В основі цієї виставки – матеріали (159 предметів), надані на тимчасове експонування нашими колегами – Волинським краєзнавчим музеєм: агітаційні листівки, світлини членів ОУН, вояків УПА, художні роботи.
Окремий розділ виставки становить графіка (34 роботи) відомого українського художника, автора візуального образу Української Повстанської Армії Ніла Хасевича (1905–1952).
Ніл Хасевич у лавах УПА з 1943 р. Відомий під псевдо «Зот», «Рибак», «Старий». Керував друкарнею повстанців, працював як редактор та ілюстратор журналів «До зброї», «Український перець», «Хрін». У бункерах, землянках і криївках, за допомогою примітивної друкарської техніки і в умовах нестачі матеріалів створив понад 150 композицій та 50 графічних робіт.
Праця художника і його жертовність були неодноразово відзначені керівництвом українського визвольного руху. Нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, Срібним Хрестом Заслуги, Золотим Хрестом Заслуги (посмертно), медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах». Загинув на 47-у році життя у нерівному бою з радянським МГБ у с. Сухівці Рівненської області.
З-поміж робіт Ніла Хасевича, представлених в експозиції: «Автопортрет», дереворит «До зброї», листівки «Слава Україні! – Героям слава!», «Здобудеш Українську державу або згинеш в боротьбі за неї», бофони, які чітко передають ідейний зміст визвольної боротьби. Ліричні образ воїнів УПА постають у рисунках та дереворитах, створених у хвилини затишшя між боями.
Національно-визвольний рух на теренах нашого краю демонструють матеріали про осередки «Просвіти», ОУН(м) та ОУН(б), що діяли на Вінниччині в роки Другої світової війни, похід на Поділля влітку 1943 р. першого збройного відділу «УПА-Південь» під проводом Омеляна Грабця («Батька»), який разом з побратимами героїчно загинув 10 червня 1944 р. поблизу с. Микулинці Вінницької області. Експозицію доповнено тематичними картинами члена ОУН з 1941 р., зв’язкового групи «УПА-Південь» вінничанина Михайла Климчука та світлинами родини Омеляна Грабця з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, судовими справами репресованих вінничан – членів ОУН–УПА, наданими Державним архівом Вінницької області, реконструкціями одностроїв, наданими ГО «Жива історія».
Участь у відкритті виставки взяли директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, к.і.н. Богдан Галайко, викладач Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, к.і.н. Анатолій Войнаровський, заступник директора Державного архіву Вінницької області, к.і.н. Олександр Петренко, музейники, представники громадськості та ЗМІ.
На відкриттті лунали повстанські пісні у виконанні Наталії Пудайло та Ігоря Кірпічнікова. Всіх присутніх у відозверненні привітав з такою непересічною подією Любомир Грабець, син легендарного Омеляна Грабця.
З ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
Сьогодні українці, переосмислюючи свою національну ідентифікацію, по-новому дивляться на власну історію, відкривають для себе факти, події і особистості, які ще донедавна замовчувалися або ж подавалися не об'єктивно, з нашаруванням радянської ідеології. Нині виринають із небуття справжні герої минулого, переглядаються цінності і пріоритети. Зокрема, сучасники мають можливість дізнатися про інший бік Другої світової війни, переоцінити вчинки її учасників і поставити інші акценти в історичній оцінці подій.
Організація українських націоналістів (ОУН), заснована як український громадсько-політичний рух, мала мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Основним регіоном діяльності ОУН були Східна Галичина та Волинь. ОУН незабаром стала порівняно потужною силою, не дивлячись на всі репресії. Ні польській, ні німецькій та радянській владі не вдалося остаточно знищити ОУН, тому, коли всі інші політичні сили були розгромлені, саме ОУН збереглася і продовжувала підпільну боротьбу за незалежність.
Українська повстанська армія (УПА) – одна з найунікальніших військових структур у вітчизняній історії, адже була єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самим українцями. Їй судилося стати прикладом самодостатньої автономної збройної сили, яка, послуговуючись партизанськими методами війни, намагалася вести «власну гру» на гігантському полі битви, яким була тогочасна Європа. Від самого початку повстанська армія проголосила головною метою створення незалежної української держави. Її безкомпромісне відстоювання повстанцями перетворило їхню армію в окремий український чинник у Другій світовій. Український визвольний рух став суб’єктом міжнародної політики, зважати на який змушені були всі учасники війни.
Боротьба ОУН та УПА стала великою моральною перемогою нашого народу, символом незламності й нескореності його духу. Українські повстанці, не маючи, здавалося б, жодних шансів, протистояли водночас двом потужним тоталітарним системам – нацистській та комуністичній. Через лави повстанської армії пройшло 100 тис. свідомих патріотів. Хід історії довів – жертовність тих, що гинуть за святу справу, ніколи не буває марною. Минули роки, і на руїнах тоталітаризму постала незалежна демократична Україна.