Державні закупівлі
Оголошення
Понад півтора тисячоліття з року в рік увесь християнський світ з радістю і благоговінням відзначає день приходу на світ Сина Божого. Турбота про злагоду в сім’ї, добробут, лад у господарстві присутні в кожному різдвяному звичаї, в кожному святковому атрибуті. Про традиції святкування Різдва на Поділлі розповідає виставка «Подільський Святвечір».
Різдву, за церковною традицією, передував чотиритижневий піст. У цей час виконували всі хатні роботи: білили хату, вивішували найкращі рушники. У деяких районах Поділля вже в ХІХ ст. як оригінальна оздоба на Різдво використовувались паперові квіти й витинанки – мережані паперові вирізки, якими прикрашали стіни і сволок; прикраси: іграшки з соломи та солом’яні «павуки», представлені на виставці. Чільне місце в експозиції посідають ікони.
Вранці в день Святого вечора («багатого Вечора», «багатої куті», «вілії») господиня розпалювала в печі та починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа повинна була забезпечити добробут людей у наступному році. Головні страви — кутю і узвар, готували першими, а далі – капусняк із пшоном і квасолею, який на Вінниччині називали «шупенею», горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею, смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами, голубці тощо. Традиційно вважалося, що страв має бути 12 (12 місяців або 12 апостолів), але їх кількість і складники дещо відрізнялись залежно від заможності родини.
Перебіг святкування Святвечора на Поділлі мав свої особливості. Про них, можна дізнатися з експонатів виставки. Зокрема, для чого усе господарство посипалося маком? Або навіщо діти мали наслідувати квоктання курей, мукання корів? Що таке дідух, обрус? Для чого сокира під Різдвяним столом? Що означає «нести вечерю» і навіщо «водити козу»?
Час і люди створюють нові традиції святкування Різдва, зберігаючи звичаї предків. Різдвяної аури виставці додають вітальні листівки поч. ХХ ст., колекція ялинкових прикрас і сама пухнаста красуня, яка нині теж стала незмінним атрибутом Різдва сучасних подолян.