Вінниччина, як і вся Україна у 1932–1933 рр., зазнала величезних втрат. Вимерли цілі родини, зникли на карті вулиці та села, було завдано непоправного удару по ментальності та культурі, перервано зв'язок поколінь, знищено головне людське право – право на життя! У нашій області, за приблизними підрахунками істориків, демографів, дослідників – голодною смертю померли від 500 тис. до 1 млн осіб. В основному це втрати подільського селянства, яке вже у 1931 р. через надмірну хлібозаготівельну компанію почало голодувати. Продовжувався Голодомор на Вінниччині до 1934 р.
У час, коли рф знову вчиняє злочин геноциду, робить чергову спробу підкорити український народ, дослідження історії Голодомору-геноциду та поширення правди нині є важливим як ніколи. Лише разом ми зможемо реконструювати історію, дізнатись та розказати правду, аби вберегти своє майбутнє від повторення злочину.
Відкрили захід музичним номером від квінтету гітаристів музичної школи №2, які зіграли твір «Балада» композитора Констянтина Чечені.
Виступили під час заходу:
- Олексій Серветнік – головний спеціаліст Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті;
- Микола Вижга – завідувач редакції книги «Реабілітовані історією», секретар Вінницької обласної комісії з реабілітації;
- Володимир Лазаренко – головний спеціаліст Вінницької академії безперервної освіти;
- Анатолій Войнаровський – кандидат історичних наук, доцент факультету історії і міжнародних відносин Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Вірша Ігора Стожара «Голод» прочитала дипломантка обласного конкурсу солістів, вокалістів та читців «Зіркова мрія-2024», учениця 5-го класу КЗ «Новоободівський ліцей» Богдана Козоріз.