З давніх часів календар українців оснований на землеробському укладі життя, віхами якого є природні ритми, відзначені певними ритуалами. Датування зазнає трансформацій у часі, але світоглядний спадок наших предків залишається в традиціях. Про давній слов’янський літопис, що починався від весни, нагадують в експозиції твір Василя Слободянюка за мотивами черняхівської посудини з календарними символами, віднайденої відомим українським археологом Вікентієм Хвойкою на поч. ХХ ст., а також орнаментоване ярмо з подібними елементами.
Українські свята заворожують барвистою красою, кожне має свою природничу атрибутику і прикмети, особливі страви, музичний чи театралізований супровід.
Наша виставка розпочинається з презентації весняних свят – Великодня, Трійці, далі потужний блок про овіяне містикою Івана Купала, що за реформованим церковним календарем відзначається 23 червня, поєднуючись з днем літнього сонцестояння, що має цілу низку ритуальних дійств і потужну фольклорну основу. Свято Спаса надихнуло митців теплими спогадами дитинства, щедротами подільської землі.
У центрі експозиції свято, на яке ми очікуємо – Різдво, зокрема, такий особливий жанр як Різдвяний вертеп – візуальна частина представлена роботами колаборації вінницьких митців на базі арт-центру MŌNТАЖ та родинною колекцією мисткині Юлі Гушул.
На виставці експоновані роботи лауреатів Національної премії України ім. Т. Шевченка, народного художника Феодосія Гуменюка (1993 р.) та заслуженого майстра народної творчості Віктора Наконечного (2009 р.), заслуженого художника України Олександра Ковальчука, заслужених майстрів народної творчості Івана Горобчука та Василя Слободянюка, заслуженого діяча мистецтв Леонтія Гринюка, Дмитра Власійчука, Леоніда Панкоші, Олени Кізімової, Вікторї Ніколаєвої, Маргарити Журунової.
Тематика виставки спонукає більше дізнатися про етнографічні скарби Східного Поділля, в тому числі на теренах нематеріальної культурної спадщини, тож сподіваємось на співпрацю із знаними науковцями і дослідниками у лекційній програмі.