Фібула

Фі́була (лат. Fibulae — скоба) — металева застібка, яка одночасно виконувала роль прикраси.

Як правило, фібула складалася з голки, корпуса і пружини. Фібули відомі з бронзової доби і проіснували до раннього середньовіччя. Фібули часто слугували для защіпання плащів на одному плечі.

В археології фібули сприяють датуванню культурних шарів, оскільки форма їх змінювалася вродовж різних історичних періодів. Територія України багата на знахідки фібул імпортованих з Римської імперії, готські фібули. Поза тим, найдавніша відома в Європі форма для відливання пальчастих фібул знайдена біля села Бернашівки Могилів-Подільського району Вінницької області у майстерні слов'янського ювеліра, V-VI ст. н. е. Пружинні бронзові фібули місцевого виробництва знайдено також у поселеннях висоцької культури (VIII - VII ст. до Р.Х.) в межиріччі Збруча і Стрипи. Їх вигнуті спинки прикрашені бронзовими намистинками.