Силурійський період

Силурі́йський період — третій період палеозойської ери. Настав 440 млн років тому, тривав 30 млн років.

Цей період названий на честь давнього кельтського племені силурів. Він поділяється на два відділи: нижній і верхній силур. У силурі в північній півкулі знову утворився материк Лавренція. Море, наступивши з півдня на територію Гондвани, утворило велику мілку затоку, яка майже розділила Гондвану на дві частини. Інші материки й острови мало змінили свої обриси, яких набули в кембрії. Найхарактернішою особливістю силурійського періоду є поступове опускання суші, яка опинялася під водою. Море розмило багато сформованих раніше гірських масивів і залило величезні площі. Повільне занурення суші й опускання дна океану спричинило нагромадження осадочних порід — мергелів, пісковиків, доломітів, граптолітових сланців, брахіоподових і коралових вапняків.