Зал №16. Постійна експозиція «Героям слава!»

Зал №16. Постійна експозиція «Героям слава!»

18 березня 2014 року у 16-му залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відкрито розділ постійної експозиції «Героям слава!», присвячений бійцям «Небесної сотні», загиблим під час Революції Гідності у Києві в січні-лютому 2014 року.

Детальніше...

Зал №1. Фізико-географічна характеристика, геологічне минуле та природні ресурси краю

Зал №1. Фізико-географічна характеристика, геологічне минуле та природні ресурси краю

На берегах річки Південний Буг розкинулись зелені луки, безкраї поля, сади і ліси Вінницької області. Багата і різноманітна її природа. Експонати чотирьох експозиційних залів відділу природи розповідають про геологічне минуле, природні багатства Вінниччини, їх використання та охорону.

Детальніше...

Зал №2. Особливості природного та культурного рослинного покриву Вінницької області

Зал №2. Особливості природного та культурного рослинного покриву Вінницької області

Природна рослинність Вінниччини зазнала істотних змін внаслідок господарської діяльності людини: степові простори розорані, на зміну значній частині лісів і боліт прийшли сільськогосподарські угіддя. Природна степова рослинність залишилась у заповідниках і на крутих схилах ярів.

Детальніше...

Зал №3. Характеристика тваринного світу області

Зал №3. Характеристика тваринного світу області

Розташування області в лісостеповій зоні зумовлює її фауністичний комплекс змішаного типу. Тут зустрічаються представники як лісової, так і степової фауни. В експозиції показано тварин лісу, водойм, різних екосистем.

Детальніше...

Зал №4. Фізико-географічне районування області

Зал №4. Фізико-географічне районування області: Подільське Побужжя і Придністровсько-Подільська лісостепова область

За фізико-географічним районуванням України територія Вінницької області належить до Дністровсько-Дніпровської провінції лісостепової зони. Більша її частина відноситься до фізико-географічної області Подільського Побужжя і до Придністровсько-Подільської лісостепової області.

Детальніше...

Зал №5 Пам’ятки кам’яної доби

Зал №5. Археологічні культури доби каміння на території краю

Територія Вінницької області заселена з найдавніших часів. На її теренах відомо понад 1,7 тисяч пам'яток археології, з них 19 – національного значення. Поринути у далеке минуле, познайомитись з археологічними знахідками, що всебічно розкривають побут, культуру, віруванням людей, які жили на території краю від кам’яного віку до середньовіччя, дають можливість зали археології.

Детальніше...

Зал №6. Визначні археологічні пам’ятки Вінниччини

Зал №6. Визначні археологічні пам’ятки Вінниччини

З ІІІ тис. до н. е. розпочинається доба бронзи – важливий період в історії людства. Саме в цей час набувають поширення вироби з бронзи (штучний сплав міді з оловом, миш’яком, свинцем чи іншими металами). Починаючи з доби бронзи на території України масово споруджуються кургани – земляні насипи над одним або кількома стародавніми похованнями.

Детальніше...

Зал №7. Литовська доба

Зал №7. Литовська доба

Спочатку напади половців, а з ХІІІ ст. ще страшніша монголо-татарська навала сильно спустошили землі сучасного Поділля. Лише з другої половини XIV ст. Південне Побужжя починає інтенсивно заселятися слов’янами та литовцями з північних районів.

Детальніше...

Зал №8. Часи козаччини

Зал №8. Часи козаччини

На зламі ХІVХV ст. за землями між Південним Бугом і Дністром остаточно закріпилася назва Поділля. Внаслідок польськолитовських війн 1431-1433 рр. Поділля було розділено на дві частини. На землях Західного Поділля, що відійшли до Польщі, утворилося Подільське воєводство з центром у Кам'янціПодільському.

Детальніше...

Зал №9. Історія краю у ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

Зал №9. Історія краю у ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

Впродовж першої половини XVIII ст. поступово відновилися домінуючі позиції польської шляхти та католицизму на Поділлі, але, як реакція на цей процес, набирали нового й загрозливого забарвлення національні та релігійні проблеми. Виникали широкі, хоч і стихійні, прояви народного опору, особливо у 30-60 рр. XVIII ст. Його учасників називали гайдамаками.

Детальніше...