Зал №6. Визначні археологічні пам’ятки Вінниччини

З ІІІ тис. до н. е. розпочинається доба бронзи – важливий період в історії людства. Саме в цей час набувають поширення вироби з бронзи (штучний сплав міді з оловом, миш’яком, свинцем чи іншими металами). Починаючи з доби бронзи на території України масово споруджуються кургани – земляні насипи над одним або кількома стародавніми похованнями.

Племена доби бронзи у поховальному звичаї використовували кам’яну монументальну скульптуру – антропоморфні стели, що являли собою стилізовані зображення людини. В експозиції представлена антропоморфна стела, знайдена під час розкопок кургану поблизу с. Пороги Ямпільського району в 2011 р.

Добу пізньої бронзи репрезентують унікальні речі з поховань курганного могильника, відкритого біля с. Гордіївка Тростянецького району. Тут у 1986-1988 рр. було досліджено 40 курганів, більшість з яких датується ХV-Х ст. до н. е. У похованнях знайдено чималу кількість прикрас із золота, бронзи, бурштину, а також бронзові ножі, бронзові та кістяні деталі кінської збруї, глиняний посуд.

Ювелірні вироби з бурштину складають одну з найбільших археологічних колекцій виробів з цього коштовного каменю у Європі. Всього було знайдено понад півтори тисячі намистин – практично в кожному поховані. Представлено гіпотетичну реконструкцію костюму, розроблену у відповідності до знахідок одного із поховань Гордіївського могильника. Привертають увагу такі аксесуари, як браслети для ніг.

З ІХ ст. до н. е. на значних просторах Європи поширюється залізоробна справа. З цього ж часу ранній залізний вік розпочинається і на теренах сучасної України та Вінниччини. Цей період позначився виходом на історичну арену кочівників.

З кінця VII ст. до н. е. до початку III ст. до н. е. історія Південно-Східної Європи пов'язана з міцним військово-політичним об'єднанням скіфів, що займали широкі степові простори Причорномор'я та Приазов'я. Північними сусідами скіфів було місцеве лісостепове населення скіфів-орачів (за Геродотом), які проживали між Тірасом та Гіпанісом (нині річки Дністер і Південний Буг).

До найбільших скіфських городищ України належить Немирівське городище – його площа понад 100 га, висота валів близько 9 м. У вітрині представлено кістяний гребінь, знайдений на городищі та виконаний у характерному для скіфів «звіриному» стилі.

Скіфську культуру також презентують зброя, зокрема короткі мечі-акінаки, деталі кінської упряжі, посуд тощо. Про активні торгівельні зв’язки з грецькими колоніями свідчать предмети античного походження: імпортне намисто та чорнолаковий лекіф – посудина для зберігання олій.

В IV ст. до н. е. у пониззі Дону починається об’єднання савромато-сарматських племен у могутній військово-політичний союз. З ІІ ст. до н. е. вони починають масовий рух на захід, і в І ст. н. е. з’являються на наших землях. Цей період позначений найбільшим розквітом сарматської культури.

Справжньою сенсацією стало відкриття у 1984 р. поховання сарматського можновладця поблизу с. Пороги на Ямпільщині. Надзвичайно дорога зброя та прикраси, золота гривна – символ влади, зображені на предметах тамги (родові знаки сарматських правителів) вказували на те, що вчені натрапили на поховання одного із сарматських царів. Поруч з чоловічим похованням було і жіноче, на планшетах можна побачити загальний вигляд поховань та графічні реконструкції костюмів. У вітрині розміщено частину речей із царських поховань: вістря стріл, посуд (у тому числі й імпортні римські амфори) та інше.

У 1992 р. поблизу с. Писарівка Ямпільського р-ну археологам вдалося виявити поховання сарматської жриці, знахідки з якого представлені в експозиції: залізний ніж, латунний перстень для стрільби з луку, вістря стріли, бронзовий браслет, орнаментована кістяна трубочка, намистини з черепашок «cauri», скла, сердоліку, бурштину, агату, коралу, халцедону, а також глиняні курильниці, пряслиця тощо.

Хронологічно на зміну сарматській культурі прийшла черняхівська, яка, на думку вчених, була поліетнічним утворенням, що увібрало слов'янський, германський і сарматський компоненти. На території нашого краю вона датується ІІІ-ІV ст. н. е. Основою господарства черняхівців було землеробство, ремесла і товарообмін з античним світом. В експозиції представлені вироби місцевих майстрів — рогові та металеві гребені, срібні і бронзові фібули, а також імпортні речі — намисто з Причорномор'я і скляний кубок з Мезії. Великої досконалості досягли черняхівці в гончарстві, адже посуд, різноманітний за формою та призначенням, виготовлявся на гончарному крузі.

Перша половина І тис. н. е. характеризується значною зміною етнополітичної ситуації в Європі. На території України практично безслідно зникає ряд культур, носії яких були втягнуті в рух готів, гунів та аланів на захід. Землі лісостепу, що звільнилися на початку V ст., дедалі активніше освоюють слов’янські племена.

Серед пам'яток цього періоду, на особливу увагу заслуговує унікальний комплекс майстерні слов’янського ювеліра VІ ст. н. е., відкритий біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району. В приміщенні майстерні, що було знищене пожежею, археологам вдалося виявити 64 кам’яні (з мергелю) ливарні форми. Разом з ними біля печі-кам'янки знайдено і керамічний тигель-ллячку. Ці предмети представлено у вітрині разом з реконструкціями прикрас, що виготовлені у відповідності до знайдених форм.

З VIII-IX ст. н. е. на більшій частині сучасної Вінниччини проживали слов’янські племена, відомі з літописних джерел під назвою уличі. В кінці ІХ – першій половині Х ст. уличам неодноразово доводилось вести боротьбу проти київських князів, які намагалися зміцнити Давньоруську державу. Однак, справді драматичні події почалися в ХІ ст., коли особливо гострою стає кочівницька загроза з південноруських степів. Одним із городищ, що було знищене внаслідок раптового половецького нападу, було укріплене поселення поблизу с. Червоне Немирівського р-ну. Підчас розкопок цієї пам’ятки, археологами було відкрито скарб давньоруського майстра-ювеліра: сережки волинського типу, шийна гривна, деталі прикрас, а також бронзові ювелірні терези та матриця для виготовлення сережок, що представлені в експозиції. Поруч у вітрині знаходиться озброєння давньоруського періоду та деталі кінської збруї.