Зал №8. Часи козаччини

На зламі ХІVХV ст. за землями між Південним Бугом і Дністром остаточно закріпилася назва Поділля. Внаслідок польськолитовських війн 1431-1433 рр. Поділля було розділено на дві частини. На землях Західного Поділля, що відійшли до Польщі, утворилося Подільське воєводство з центром у Кам'янціПодільському.

Східна частина Поділля, так звана Брацлавщина, залишилася за Великим князівством Литовським і у 1566 р. одержала статус Брацлавського воєводства. Після Люблінської унії (1569), яка об'єднала Польщу та Велике князівство Литовське в єдину державу — Річ Посполиту, внутрішнє розмежування Поділля залишилося без змін.

Історія краю ХVІХVІІ ст. тісно пов'язана з історією українського козацтва. Тут формувалися перші козацькі ватаги. Широкого розмаху набули козацькоселянські повстання 1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Криштофа Косинського та повстання 1594-1596 рр. під керівництвом сотника надвірних козаків князя К. Острозького — Северина Наливайка. В експозиції події цього періоду ілюструють портрет Наливайка, картасхема повстання 1594-1596 рр., козацька зброя та люльки.

Тривалий час терени регіону перебували в епіцентрі Національної революції 1648-1676 рр., що започаткувала нову епоху в боротьбі українського народу за незалежність і створення самостійної держави. Хід визвольної боротьби українського народу висвітлює карта воєнних дій під проводом Богдана Хмельницького.

Враховуючи стратегічне значення Поділля у майбутній боротьбі, Б. Хмельницький направив сюди Івана Ганжу та Максима Кривоноса, під керівництвом яких козацькоселянські загони влітку 1648 р. захопили міста Погребище, Немирів, Тульчин, Шаргород. Проти повстанців виступив один з кращих полководців Речі Посполитої князь Ярема Вишневецький. Перша сутичка відбулася під с. Махнівкою (тепер с. Комсомольське Козятинського району). Значну перемогу одержали козаки, коли оволоділи Барською фортецею, що мала велике стратегічне значення для збереження польського панування на Правобережній Україні (уявлення про неї дає представлена в експозиції гравюра).

У результаті військових дій 1648-1649 рр. на теренах нашого краю відбувалося становлення нового адміністративнотериторіального устрою України. Повсталі подоляни створили п'ять козацьких полків: Подільський, Кальницький (з 1653 р. – Вінницький), Брацлавський, Подністровський (Могилівський), Уманський. Крім вищеназваних, на Поділлі у другій половині XVII ст. існували полки: Чечельницький (~1650,1673), Паволоцький (1651), Торговицький (1664-1676), Животівський (~1664). У січні 1651 р. війська шляхти, порушивши Зборівську угоду (1649), знову напали на Брацлавщину. Командуючий посполитим військом Марцін Каліновський захопив ряд замків між Бугом і Дністром, енергійним ударом здобув містечко Красне (тепер с. Красне Тиврівського району). У цьому бою героїчно загинув брацлавський полковник Данило Нечай.

Лише завдяки військовому таланту Івана Богуна та Семена Височана ворога вдалося зупинити під Вінницею. Загальний вигляд Вінниці XVII ст. демонструє діорама "Розгром польськошляхетських військ загонами козаків та міщан на чолі з І. Богуном у Вінниці. Березень 1651 р."

12 червня 1652 р. українське військо одержало блискучу перемогу над поляками під Батогом (урочище поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району). Це був воєнний реванш за поразку під Берестечком (схема битви представлена на стенді). Перемога сприяла масовому антипольському повстанню населення України, в результаті якого відновилася влада гетьманськостаршинської адміністрації.

Проте поляки не змирилися з поразкою. Впродовж 1654 р. вогнем і мечем пройшовся по Брацлавщині Стефан Чарнецький. Відчайдушний опір карателям чинили жителі містечка Буша (нині Ямпільського району). Період 6090 років XVII ст. увійшов в історію України як доба Руїни. Після 1663 р. Українська держава розкололася на дві частини з орієнтацією на різні зарубіжні держави, що перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою, який ілюструється представленою в експозиції картою.