Палац Потоцьких

Місцезнаходження: м. Тульчин

Однією з визначних пам’яток класицизму є палац родини Потоцьких в центрі Тульчина, побудований у 1782 р. за проектом французького архітектора Лакруа. Тоді споруду прикрашав напис: «Щоб завжди вільних і доброчесних був помешканням». До ансамблю входили власне палац, театр (перебудований), манеж, стайні (не збереглися), турецька лазня, оранжереї, службові і житлові приміщення, два бічні флігелі.

Планування палацу анфіладне. Архітектурне оздоблення інтер’єрів збереглося лише у головному вестибюлі. Широкі сходи ведуть на другий поверх, де були парадні зали. Деякі споруди садиби виходили фасадами на вулицю і належали до забудови міста.

Навколо ріс парк під назвою «Хороше», закладений у 1782 р. за проектом архітектора П. Ленро. У парку були ставки, канали, скульптури, фонтани.

В Тульчині родина мала ще один палац, значно менший. Обидва палаци Потоцьких, за легендою, з’єднувалися підземним ходом, таким широким, що по ньому могли проїхати четверо коней.

Пам’ятка пов’язана перш за все з ім’ям Станіслава Щенсного (Фелікса) Потоцького (1751–1805) — одного з найзаможніших польських магнатів, відомого політичного діяча. Він був сином Францішека Салєзи та Анни Ельжбєти Потоцьких. Батьки пророкували йому велике майбутнє, навіть трон Речі Посполитої. З 1780 р. разом з другою дружиною Юзефою (з роду Мнішків) він оселився у Тульчині. Сюди була перевезена з Христинополя велика бібліотека, яку подружжя значно збільшило. Неподалік від палацу С. Потоцький розпочав у 1786 р. будівництво домініканського костелу. Станіслав Щенсний провадив розкішне життя, утримуючи великий двір.

Тульчинську садибу називали «подільським Версалем». Скромне до того містечко перетворилося на жваве місто з фабриками сукна, полотна, сідел, візків і вогнепальної зброї, столицю однієї з найбільших магнатських латифундій на Правобережній Україні. Власник мав репутацію доброго господаря, «справжнього доброчинця тих країв». С. Потоцький був одним з керівників Тарговицької конфедерації, отримав звання генерал-аншефа Російської імперії. Після одруження з красунею Софією (на честь якої збудував парк «Софіївка» в Умані) мешкав з нею у Тульчині. Тут він помер і був похований.

Під час Кримської війни 1854–1856 рр. 50 кімнат флігелів тульчинського палацу використали для військового шпиталю. В 1878 році родина Потоцьких виїхала з Тульчина і палац перейшов до військового відомства. З 1911 р. тут були казарми 76-го піхотного Кубанського полку. У 1918–1974 рр. приміщення надавали різним військовим частинам. У 1975 р. після реставрації палац пристосували під культурно-освітнє училище.

Що пропонує музей

  • Зали експозиції +

    Експозиція музею складається з 16 залів Детальніше
  • Стаціонарні виставки +

    Музей має три виставкові зали Детальніше
  • Пересувні виставки +

    Створено 11 пересувних виставок з історії краю від найдавніших часів до сьогодення Детальніше
  • Віртуальний тур +

    Пропонуємо пройтись залами музею за допомогою 3D-туру Детальніше
  • Колекції музею +

    Славиться музей своїми унікальними колекціями Детальніше
  • 1