Державні закупівлі
Оголошення
Зачарував присутніх своєю екскурсією виставкою начальник відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олег Топілко.
Києво-Печерська лавра – найбільший і найвизначніший серед православних монастирів України, її істинне духовне серце. Заснована 1051 р. в нещодавно охрещеній країні, вона була першим паростком зрощеної на власному українському ґрунті християнської свідомості. Саме тут знаходяться витоки нашого мистецтва й літератури. Перші написані на цій землі ікони стали еталоном для наступного розвитку іконопису, а Велика Успенська церква Лаври – взірцем для подальшого церковного будівництва в східнослов’янських землях. Тут зародилося літописання, що заклало основу національної історичної науки, тут засновано першу на нашій землі лікарню, тут бере витоки перший східнослов’янський університет – Києво-Могилянська академія. Звідси християнське вчення ченцями-місіонерами поширювалося далі на північ і схід.
Впродовж століть монастир притягував кращих письменників, істориків і філософів, був головним осередком православного віровчення. Створена тут у XVII ст. друкарня довгий час була найвідомішою і найпродуктивнішою у всьому православному світі.
Назва монастиря походить від слова «печера», оскільки первісно община, керована засновниками обителі прп. Антонієм і Феодосієм, мешкала у викопаних ними самими печерах. Пізніше два підземні монастирські комплекси стали місцем поховання братії, а відтак – і вшанування печерських святих. На сьогодні в сонмі преподобних Печерських налічується 120 святих.
Унікальним є наземний архітектурний ансамбль Лаври, який включає споруди XI–XX ст. Початок йому поклав прп. Феодосій Печерський, котрий 1073 р. переніс монастир на сусідній пагорб, де заклав Успенський собор і великий наземний монастир. З того часу територію Лаври розділяють на Нижню, де знаходяться печери, та Верхню. В нинішньому вигляді їхні архітектурні ансамблі склалися, в основному, протягом XVIII ст. Більшість споруд побудовані, а ранні – оздоблені в стилі домінуючого тоді українського бароко.
В тяжкі роки комуністичного правління патріоти України створили на території Лаври музей, що нині носить назву Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більшість з них пізніше постраждали від режиму, проте зуміли зберегти святині і пам’ятки Лаври, а також тисячі унікальних речей із інших музеїв та церков. Нині фонди Заповідника налічують 70 000 предметів, серед яких є цінні вироби XI–XVIII ст., в тому числі пов’язані з іменами визначних історичних осіб.
Єпископ Симон, що жив у ХІІІ ст., писав своєму духовному чаду про Києво-Печерську лавру: «Один день у Домі Божої Матері ліпший од тисячі літ прожитих в інших місцях, і в ньому хотів би бути більше, ніж жити мені в поселеннях грішних». Ці палкі слова точно і ємко визначають ставлення до Києво-Печерської лаври українців, вказують на її значення для нашого народу.
І сьогодні глядачі зможуть насолодитися виставкою художніх фотографій, яка відображає чарівні й витончені мережива архітектурних шедеврів та фантастичні візерунки внутрішнього оздоблення будівель Києво-Печерської Лаври.
Виставка діятиме до 7 жовтня.