Державні закупівлі
Оголошення
На виставці представлено 25 планшетів з авторськими роботами-«витинанками», які присвячені традиційному мистецтву євреїв України та створені на основі різьблення по каменю на надгробках-мацевах, що датуються періодом із середини XVII до початку XIX століття.
Експозиційний проект розкриває культуру, світогляд та звичаї євреїв України, показує традиції та вірування народу, який упродовж століть живе поряд з нами. Кожне зображення на надгробку має прихований зміст, який Дмитро Полюхович досліджував протягом двох десятиліть.
Сатанівський єврейський цвинтар – це стародавній некрополь, розташований у невеликому подільському містечку, один із найунікальніших у Східній Європі, із похованнями, датованими XVII–XIX століттями.
На його території збереглися мацеви – традиційні єврейські надгробки, майстерно вирізані з каменю. Ці надгробки вражають складними барочними та ренесансними орнаментами, різьбленням та символічними зображеннями, які не лише вказують на імена і дати народження та смерті, а й передають глибокі релігійні, культурні сенси, пов’язані з життям покійних.
Релігійні уявлення євреїв-ашкеназі забороняли зображувати людей. Тож розповідь про небіжчика та про його майбутнє у Кращому Світі й надія на воскресіння з мертвих «шифрувалася» в рослинних орнаментах та зооморфних зображеннях.
Майже кожне таке зображення є ілюстрацією до священних текстів Тори та Талмуду. Втім, зустрічаються й «позакнижні» сюжети. Наприклад головним елементом дуже красивого барокового надгробку на похованні Брайни, доньки Аарона, яка померла 1776 р., є ведмедиця із галузками в лапах. Тут бачимо не лише ілюстрацію до псалмів царя Давида, де сказано: «Праведник, як пальма, розквітає, як кедр в Леваноні, возвиситься» (популярний сюжет ведмідь з галузками, то і є той праведник в Райському Саду). Майстер у цьому сюжеті також обіграв ім’я небіжчиці: Брайна – дослівний переклад з їдиш – «коричнева». Бачимо паралель імені похованої з коричневим хутром ведмедя.
Відвідувачі виставки, відповідно, не лише ознайомляться із традиційним народним мистецтвом євреїв, але й дізнаються про інформаційні коди, зашифровані в усіх цих зображеннях. Кам’яні леви, ведмеді, олені, лиси, вовки, зайчики, білочки та різноманітні пташки багато чого можуть розповісти.
Кожен орнамент або символ на мацеві несе у собі зашифроване послання. Наприклад, зображення тварин можуть символізувати риси характеру померлого, а символи рослин та дерев часто вказують на вірування у безсмертя душі та надію на відродження.
Сьогодні Сатанівський цвинтар є не лише місцем пам’яті, а й важливим об’єктом для вивчення єврейської історії та традиційного мистецтва України.
Вдалим доповненням виставки є чудові авторські роботи шаргородської мисткині Людмили Коваленко – сувенірні ляльки із серії «містечкові персонажі», виготовлені з теплою симпатією до пересічних постатей подільського містечка Шаргород.