Сестринівка, мальовниче село на Вінниччині, було особливим місцем духовної сили для першого лідера незалежної України Михайла Грушевського. Тут народилася і виросла його мати Глафіра Захарівна, у Сестринівці 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського.
У цьому ж селі провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Оппоков. Саме дід благословив свого любимого онука Михайла на навчання у Києві в університеті Святого Володимира.
У дитячі роки Михайло Грушевський неодноразово приїздив до Сестринівки, сюди він приїжджав і під час канікул в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх «Споминах»:
«Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двомісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож».
«…і коли я все-таки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що як-не-як се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія…»
«Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...»