Зал №11. Поділля в добу української революції 1917-1920-х

Цей зал продовжує історичну розповідь про наш край. У березні 1917 р. на місцях починають формуватися нові органи влади, яку, зокрема, на Поділлі представляли три новоутворені структури, а саме: Рада громадських організацій, Подільська губернська українська Рада та Рада робітничих і солдатських депутатів Поділля. Про бурхливі події 1917 р. розповідають документи, фотографії, листівки, газети, що експонуються на стендах при вході до залу.

Вже 3 березня в приміщенні Вінницької міської Думи було утворено Раду громадських організацій (49 осіб), головою виконавчого комітету став граф Здзіслав Ґрохольський. Рада підтримала Тимчасовий уряд і зобов'язалась повністю виконувати його рішення.

5 березня у Вінниці утворено "Спілку подільських українців", метою якої став захист національних інтересів корінної нації. "Спілка" підтримувала новоутворену Центральну Раду, очолювану відомим громадським діячем, істориком Михайлом Грушевським, життя якого було тісно пов'язане з Поділлям, про що розповідає пересувна виставка "Грушевський і Вінниччина" (у центрі залу). На початку травня за дорученням Центральної Ради "Спілка" скликала у Вінниці губернський з'їзд українських національних партій і груп, в якому взяли участь понад 400 делегатів. Було обрано Подільську губернську українську раду, яку очолив знаний кооператор, юрист, літератор Дмитро Маркович.

Рада робітничих і селянських депутатів Поділля була утворена в результаті об'єднання робітничої та солдатської Рад 8 березня 1917 р.

Впродовж березня-жовтня 1917 р. на Поділлі відбувалися масові страйки, демонстрації, мітинги, під час яких поруч з економічними висувалися політичні, антивоєнні, соціальні та національні вимоги. 28 жовтня у Вінниці розпочалося збройне повстання пробільшовицького 15 запасного полку проти військ Тимчасового уряду. Ці події відтворює діорама «Вінницьке збройне повстання».

На Поділлі, як і по всій Україні, впродовж 1917-1920 рр. чимало разів змінювалась влада, територія була охоплена братовбивчою війною, голодом і епідеміями хвороб. Серед речових предметів цього періоду, представлених в експозиції, українські грошові знаки, гвинтівка, карабін, пістолет системи "Маузер", шаблі, бойова тачанка з кулеметом системи «Максим», що були на озброєнні всіх ворогуючих сторін — Червоної та Білої армій, військ УНР.

Історією судилося, щоб Вінниччина на досить складному, відповідальному етапі Української революції тричі ставала місцем перебування уряду УНР. Вперше, у грудні 1918 р. в ході антигетьманського повстання, очолюваного Директорією, вдруге — у лютому-березні 1919 р., після відступу з Києва, і в останнє — у травні 1920 р. під час радянсько-польської війни.

Найдовшим періодом перебування урядових структур УНР у Вінниці був час з 2 лютого по 6 березня 1919 р. 2 лютого 1919 р., після захоплення Червоною Армією Києва, Директорія і уряд УНР переїхали до Вінниці. Більшість міністерств на чолі з Симоном Петлюрою розміщувались в готелі "Савой". Відвідувачі музею можуть оглянути реконструкцію кабінету міністра військового відомства Директорії УНР. У Вінниці було прийнято цілий ряд важливих документів, переважно військово-оборонного та господарського характеру. Саме у нашому місті 13 лютого сформована нова Рада міністрів УНР на чолі з Сергієм Остапенком, в якій працювали наші земляки Петро Відибіда, Дмитро Маркович, Юхим Щириця.

У листопаді 1920 р. на Поділлі утвердилась Радянська влада, що означало поразку Української Народної Республіки, ліквідацію самостійності української держави.