Петро Васильович народився 6 липня 1952 р. в с. Андрушівка Погреби-щенського району, закінчив Одеське художнє училище, Малинський технікум сільського господарства. Певний час працював на науково-дослідному судні, але до моря більше не тягнуло, тягнуло до життя на землі. Він повернувся до рідного села, став лісником і полюбив дерево назавжди, тому й продовжує йому вік, перетворюючи засохлі стовбури у диво-композиції, сповнені життя.

Майстер знімає з дерева одяг-кору, показуючи світові гладеньку шкіру теплих золотистих відтінків, а тоді суцільно вкриває його різьбою. Він не ріже дерева під свої образи, а бачить картину, сховану всередині. Сюжет гармонійно вписується в саму фактуру дерева, маленький сучок стає коров’ячим вухом, більший – віссю воза, ще більший – головою вола. У використанні теплі, лісові, природні матеріали, переважно, липа, буває черешня.

Твори Петра Пипи присвячені українській історії від давніх часів, проте найбільше сюжетів він присвятив героїчній добі Козаччини – це баталії і свята, бівуаки і звитяжні епізоди, але особливо вражаючими є образи козаків – втілення беззастережної відданості рідній землі і прагнення до волі. Козацька тематика продовжилася і в такій техніці, як дряпанка – майстер створив галерею портретів українських гетьманів.

Цього року Петро Пипа взявся до теми сучасної української героїки, створивши у техніці дряпанки 101 портрет Героїв Небесної Сотні і 26 портретів кіборгів. Майстер і справжній патріот, Петро Пипа створив галерею, присвячену пам’яті світлих воїнів – борців за права та свободу людей, учасників акцій протесту, загиблим під час Революції Гідності у Києві в січні-лютому 2014 р., у тому числі нашим безсмертним землякам Валерію Брезденюку, Леоніду Полянському, Максиму Шимку, Роману Оліху, Юрію Нечипоруку, які віддали життя за краще майбутнє українського народу.

За свій європейський вибір Україна заплатила високу ціну на Майдані – 108 вбитих та померлих мученицькою смертю, сотні поранених. Трьом вінничанам-патріотам із лав Небесної Сотні – художнику та підприємцю Валерію Брезденюку, залізничнику Леоніду Полянському, майстру і реконструктору Максиму Шимку, які загинули від куль снайперів у центрі столиці, указом Президента від 21 листопада 2014 р. посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена Золота Зірка.

Наш святий обов’язок зберегти пам’ять про кожного героя, що загинув під час боротьби за Незалежність України та вшанувати подвиг всіх, хто захищає ідеали демократії, відстоює права і свободи людини, майбутнє України.

Виставка триватиме до 27 березня 2016 р.